Кременчанка Наталія Сорочинська лише недавно похоронила маму, саме минає сорок днів від її смерті, як знову у сім’ї чергове горе.
За трагічних обставин, на роботі у Польщі, загинув її чоловік 39-ти річний Андрій. Наталія залишилась одна із шестирічним сином і їм потрібна фінансова допомога у перевезенні тіла та похованні чоловіка і батька.
Востаннє Наталія розмовляла із чоловіком минулої неділі. Каже, все як завжди, після вихідного дня збирався на роботу, ніхто й не сподівався, що раптом у сім’ю увірветься таке горе.
Працював Андрій Сорочинський неподалік містечка Гродзиськ-Мазовецький. Це понад п’ятсот кілометрів від Кременця. Мав роботу на фірмі, котра вирощує квіти. Працював у теплицях і підробляв у у котельні. Таку роботу оплочували погодинно і тричі на день він ходив до котельні.
Коли в понеділок вранці він пішов до котельні і не прийшов на каву, яку організовували для працівників за графіком, Андрія почали шукати. Шукали до вечора, та все марно. І лише у вівторок вранці, знайшли його в ковші, який знаходиться над котлом. До цього ковша поміщається близько тонни вугілля. І хтось заглянув до нього лише тому, що вугілля поступало нерівномірно. Відкрили віконечко і побачили всередині чоловічий кросівок.
“Тепер сім’ї Сорочинських потрібна фінансова допомога. Для них це немалі витрати”
Як це трапилося ніхто не знає, Андрій до котельні ходив сам. Наталя пригадує, як Андрій розповідав їй, що вугілля часто доводилося проштовхувати та очищати саджу.
“То чи він ліз на драбину і впав, чи потрапив всередину, аби прочистити, чи його засипало вугіллям, котре подається механізовано, трактором і його не могли побачити там всередині, цього ніхто не знає”, – каже Наталя.
Все, що відомо – шукали Андрія майже добу. Телефон був при ньому і з понеділка не відповідав.
Подію Наталі трактують, як нещасний випадок. На середу призначили розтин, а до кінця тижня обіцяють доставити тіло до українського кордону.
“Ми зв’язалися із консулом Польщі. Також нам дали контакти фірми ритуальних послуг, котра буде займатися перевезенням. Вчора ми уклали договір. Спілкувалися із керівником митної служби України. Нам пояснили, як все буде відбуватися. Тіло переправлять через польський кордон, а ми маємо перетнути наш український. І тільки тоді ми зможемо забрати тіло Андрія, сподіваємося нічого не зміниться”, – розповідає Наталя.
Тепер сім’ї Сорочинських потрібна фінансова допомога. Для них це немалі витрати. Пан, на якого працював Андрій, наче обіцяє допомогти Наталі, проте чекає на результати розтину тіла. Наталія дуже сподівається на порядність пана, однак, зізнається, що все поки під знаком питання.
А тому буде вдячна за будь-яку допомогу, усім, хто має таку можливість.