Час, як би не прикро це було констатувати, має здатність дуже швидко минати, перетворюючи події, на які так довго чекали, до яких так ретельно готувалися, на минуле. І так стається не лише в житті людей. Навчальні заклади, підприємства, установи під це правило теж підпадають. Хоча, з іншого боку, без людей, які там працюють, учнів, які в них навчаються, заклади ці – просто стіни, будівлі, об’єкти, розміщені в тій чи іншій частині міста…

Лише завдяки людям, чиї біографії з ними пов’язуться, вони набувають рис, характерів, традицій, наповнюються життям. Саме так можна сказати про Тернопільську спеціалізовану школу №3 з поглибленим вивченням іноземних мов, 80-літній ювілей якої гучно відсвяткували нещодавно.

Хоча після 3 грудня, коли відбувались основні урочистості, минуло начебто й зовсім небагато часу, однак вже навіть зараз чимало деталей, моментів, нюансів, які тоді в суєті, метушні та емоційному напруженні здавалися такими важливими, тепер вже просто знівелювалися на фоні нових подій, завдань, передноворічних клопотів…

Але дуже багато із того, як все відбувалося в третій школі з нагоди 80-річчя, таки залишилося в пам’яті. Головне, що свято, розтягнуте в часі на більше, ніж на тиждень, було для всіх.

Відтак, ювілей школи торкнувся, насамперед, кожного її сучасного учня. Запам’яталося школярам дуже багато чого: і казкові герої, які в перший день святкувань зустрічали при вході в школу, і ювілейні шоколадки з індивідуальними побажаннями на обгортці, які на першому святковому уроці отримав кожен, і різнокольорові дні, які завдяки одягу – тільки червоному, чи тільки жовтому, чи тільки зеленому, робили всіх – і дітей, і дорослих наче членами однієї сім’ї, одного клану, однієї команди. Практично кожен клас записав своє відео-привітання для школи, а потім їх, ці короткі, ефектні і дуже креативні ролики дружно «лайкали» у Фейсбуці батьки учнів та їхні друзі.

А скільки емоцій викликала у всіх безпрограшна святкова лотерея, що діяла майже цілий тиждень (поки лоти не закінчилися), у якій учні, особливо молодших класів, в основному мріяли «витягти» яскравий браслетик із надписом «I love Тernopil school 3», а переважна більшість вчителів сподівалися отримати красиве ювілейне горнятко з цифрою 80, але діставалося вже те, що «підкидала» навмання «лотерейна» фортуна, хоча багато бажань тут таки здійснилися!

Особливими були і заходи, знову ж таки, починаючи із самого першого дня, з Рекорду Тернополя, офіційно зареєстрованого та засвідченого відповідним сертифікатом, який учні встановили, усі разом, наймасовіше, виконавши пісню про школу, – свою рідну, третю.

Цікаво було знайомитись дітям з колишніми випускниками, які на спеціальному уроці розповідали їм свої історії – про життя, успіхи, згадували шкільні роки і давали поради на майбутнє. Захоплювали дітлахів квести і майстер-класи, «заводили» поєдинки з волейболу та футболу, у яких змагалися команди дітей та дорослих (до речі, в естафеті «Cool Games» перемогли такі вчителі!).

А от для випускників – колишніх учнів – головною подією, на яку усіх запрошували, чекали, стала велика святкова імпреза, що пройшла в обласному драматичному театрі імені Тараса Шевченка. У фойє гостей зустрічали милими подарунками-сюрпризами та романтичною музикою у виконанні Муніципального Галицького камерного оркестру, елегантно облаштовані фотозони так і запрошували сфотографуватися, а фото-виставки родинних шкільних династій та сучасних вчительських кафедр-спільнот – оглянути, познайомитися, пригадати.

Дійство назвали «Галактика третьої школи: зоряний політ тривалістю 80 років», відтак «зіркова» тема стала домінуючою у програмі. Тим більше, що гаслом школи є вислів «Через терни до зірок». Отож, концерт відкрили яскравим зірковим танцем, а далі кожен номер, кожна деталь в тому чи іншому сенсі цю ідею підтверджувала.

Зірки дарували і гостям свята. Так, «Зірку сприяння» було вручено міському голові Тернополя Сергію Надалу, «Зірку співпраці» – начальнику управління освіти й науки Тернопільської міської ради Ользі Похиляк, «Зірку партнерства» – голові шкільної ради 1997-2012 років Юрію Рудяку. Особливою зіркою – «Зіркою визнання» – було відзначено почесного директора школи, людину, яка понад сорок років стояла біля керма цього навчального закладу, Степана Дудяка та багатолітніх колишніх завучів школи Людмилу Лазарчук та Любов Шендеровську.

«Зірка відданості» була присвоєна колишнім вчителям школи Надії Кашубі та Олександрі Дрогобицькій, які були не лише її педагогами, а й випускницями. А вручали ці почесні відзнаки також особливі люди – сучасні учні – переможці предметних олімпіад обласного та всеукраїнського рівнів, та випускники школи, досягнення, звання та успіхи яких варті наслідування та визнання.

Вражала «зірковістю» та досконалістю номерів і концертна програма, яку представили мистецькі колективи школи – танцювальні та вокальні. Декламували вірші, танцювали, співали, всіляко демонструючи свої таланти, і вчителі.

Звичайно, як традиційно відбувається на таких дійствах, були і вітання, і грамоти, і нагороди. Так, подяки і цінні подарунки вручав працівникам школи міський голова Тернополя Сергій Надал.

«Школа №3 є однієї з найстаріших та найвідоміших шкіл Тернополя. Заклад має славне минуле, успішне сьогодення і, я впевнений у цьому, – світле майбутнє. У всі періоди історії школа славилась професійністю вчителів та успіхами учнів і випускників, – сказав, виступаючи перед присутніми, Сергій Надал. – Особливого значення для розвитку міста школа набула, ставши фактичним лідером у вивченні іноземних мов. Багато її випускників саме завдяки глибоким знанням англійської, французької та німецької мов зробили професійну кар’єру, реалізувались як різносторонні особистості. І за це велика подяка і шана учителям та адміністрації школи. Від імені усієї тернопільської громади я дякую також учням за їхню старанність і працю. Місто пишається вашими добрими справами. Дякую також батькам за небайдужість, за допомогу, за увагу до школи». До речі, з нагоди ювілею міський голова вручив директору третьої школи Руслані Петрокушин грошовий сертифікат на 30 тисяч гривень!

Особливою сторінкою програми стала також історія школи. Факти з її біографії були відтворені і у світлинах, і у відео, фото випускників різних років демонструвалися в залі перед початком свята. Оплесками та подарунками вшанували колишніх вчителів, присутніх у залі, хвилиною мовчання пом’янули тих працівників та випускників школи, кого вже немає з нами.

Квіти та справжні овації отримали від своїх колишніх учнів педагоги Галина Пасічник, Надія Кашуба, Олександра Дрогобицька, Ліна Франчук, Людмила Пустовідко, Стефанія Шумелда, Людмила Романюк, Ніна Крушельницька, Ніна Габлевич, Раїса Шевчук, Марія Гандзій, Людмила Клименко, Людмила Лазарчук та колишні директори Левон Вартабедян і Степан Дудяк. Вони були разом з усіма в залі та тішилися, раділи, співпереживали кожному слову, мовленому зі сцени, переглядали відеоматеріали, спеціально відзняти для свята, і просто продовжували і дали відчувати себе частинкою великої шкільної родини.

Звичайно, хотілося б назвати всіх вчителів, які своїми знаннями, своїм ставленням, мудрістю та просто щоденною кропіткою працею за довгих вісімдесят років залишили свій особливий слід у серцях учнів третьої школи. Таких, скажімо, як Йосип Шостак чи Станіслав Рознятовський, Неля Гаврилюк чи Оксана Будій… Однак обмежені часові рамки програми просто не могли вмістити все. Тим більше, що стримували побоювання чиєсь ім’я упустити і когось цим мимовільно образити. Але улюблені вчителі все одно були незримо присутні – на давніх світлинах, у розповідях колег, але найголовніше – у ностальгійних, веселих, добрих спогадах їхніх вже таких дорослих учнів.

А колишніх учнів, а тепер старших солідних людей, які проявляють себе і досягають успіхів у найрізноманітніших сферах життя, на святкуванні 80-річного ювілею рідної школи зібралось багато, – вільних місць у театрі практично не спостерігалось. І це не дивно, адже в залі були присутні представники усіх випусків. Більше того, – шестеро із першого випуску школи 1949 року! Це свято стало для них усіх приводом зібратися разом, – побачитись, порадіти зустрічі і потім, після завершення імпрези просто посидіти десь у рідній і такій особливій компанії однокласників, згадати шкільні роки, поділитися новинами, потішитися успіхами, похвалитися дітьми і навіть онуками…

Завершилось дійство «Галактика третьої школи: зоряний політ тривалістю 80 років» піснею, які виконували усі учасники концерту, а підспівували усі присутні в залі. Тим більше, що слова у ній надзвичайно прості: «Третя школа – це ми!». А ще, як і традиційно для усіх днів народження, були святкові різнокольорові повітряні кульки, які летіли на усіх згори, величезний ювілейний торт із свічками та популярна мелодія «Happy birthday!» – «Happy birthday, третя школа! Happy birthday to you!».

Олена Лайко, «Тернопільська Липа», фото Ярослава Маслюка