Національний заповідник “Замки Тернопілля” провів тендер на реставрацію фасадів келій монастиря Бернардинів, пам’ятки архітектури національного значення XVII ст. Про це йдеться у системі електронних закупівель Рrozorro, повідомляє УНН.
Національний заповідник “Замки Тернопілля” планує реставрацію фасадів, зокрема реставрацію та відтворення штукатурки, установлення дрібних конструкцій, ремонт бутової кладки стін та інше у будівлі монастиря у місті Забараж.
Кількість запланованих робіт – 1 шт. Вартість робіт згідно результатів тендеру – 5 330 253,60 грн.
Термін виконання запланованих робіт згідно з угодою – до 31 грудня 2020 року.
Довідково. Бернардинський монастир у м. Збаражі Тернопільської області заснував князь Юрій Збаразький у 1627 р. Будівництво завершили Януш Вишневецький і його дружина Євгенія.
У 1675 р. комплекс майже повністю знищили татари. Обитель змогли реконструювати лише у 1755 р. У 1723 р. з допомогою Станіслава та Юзефа Потоцьких звели величний костел св. Антонія, який зберігся до наших днів. До складу комплексу монастиря бернардинів входять бароковий костел святого Антонія (1723), келії (1627-1637), башта-дзвіниця (1746-1755, архітектор Й.Ганц) і оборонні мури (1627-1637). У 1746 – 1755 р. відбулася перебудова монастирського комплексу, у результаті якої будівля втратила оборонні ознаки: башти перебудовують, а головний фасад змінює свій декор.
Обитель вважалася однією з найвпливовіших на Поділлі: з 1768 р. тут діяла лікарня для хворих і бідних, а з 1777 р. – латинська гімназія і парафіяльна школа.
У період Першої світової війни католицький монастир зазнав значних руйнувань, після Другої світової війни монастир і костел не функціонували як сакральні споруди, а використовувалися як складські приміщення для зберігання мінеральних добрив. Згодом у монастирі розмістилася лікарня, а з 70-тих років XX ст. – службові заводські та виробничі приміщення. У 1990 р. до Збаража повернулися монахи-бернардини, завдяки цьому у костелі з 1994 р. розпочалися ремонтно-будівельні роботи. У 2000 р. костел освятили і разом з частиною монастиря передали у розпорядження місцевої римо-католицької громади та отців францисканців.
