У Черкасах відбувся масштабний чемпіонат України зі змішаних єдиноборств ММА серед дітей, юнаків та юніорів. Спортивна делегація з Тернополя продемонструвала високий рівень підготовки, гідно представила свій рідний край на всеукраїнському рівні та повернулася додому із вагомим оберемком здобутих нагород.

За результатами безкомпромісних поєдинків на татамі, тернопільські бійці зуміли вибороти медалі різного ґатунку у кількох вікових та вагових категоріях. Головний трофей та почесне перше місце здобув Юрій Гундер, який став чемпіоном у категорії U18 (вагова група 97 кг). Срібними призерами та володарями другого місця стали Анастасія Яринівська (U18, 61,2 кг) та Іван Романюк (U16, 92 кг).

Окрім цього, скарбничка тернопільської команди поповнилася чотирма бронзовими нагородами. Почесне третє місце у своїх категоріях посіли Артем Баран (U12, 44 кг), Ярослав Дідик (U18, 52,2 кг), Каріна Потапова (U18, 61,2 кг) та Нікіта Попінко (U16, 72 кг). Тренерський штаб та спортивна спільнота щиро вітають юних чемпіонів і призерів, а також висловлюють глибоку вдячність батькам і наставникам за постійну підтримку, віру в сили спортсменів та розвиток єдиноборств на Тернопільщині.

Ви пропустили

Лановецька громада попрощалася із воїном Максимом Савчуком Сьогодні, 5 червня, Лановецька громада провела в останню дорогу свого захисника — старшого оператора протитанкових ракетних комплексів Максима Савчука. Добрий, щирий, життєрадісний, завжди усміхнений і відкритий до людей — таким Максима пам’ятають рідні, друзі та всі, хто його знав. Народився і виріс у селі Білозірка. Після закінчення школи здобув фах інженера-механіка у Бережанському агротехнічному інституті. Працював в агрофірмі «Білозірська», на підприємствах «Лан-Оіл Трейд» та «Агромакс», сумлінно виконуючи свою роботу та будуючи плани на майбутнє. Та війна усе змінила: без вагань став на захист Батьківщини. Служив відповідально й віддано, залишаючись вірним військовій присязі та своєму обов’язку. Із квітня 2026 року Максим Савчук вважався зниклим безвісти. Рідні до останнього сподівалися на диво, чекали звістки та вірили, що він повернеться додому. Невдовзі до цього ще обіцяв мамі: «Я скоро повернуся, приїду додому». На жаль, повернувся Герой на рідну землю уже на щиті. Адже стало відомо, що 25 квітня 2026 року воїн загинув унаслідок удару ворожого FPV-дрона по автомобілю поблизу населеного пункту Івот, що на Сумщині. Йому було лише 35 років. Максим не встиг створити власну сім’ю, не здійснив багатьох мрій і задумів. Своє життя він присвятив захисту України, залишившись вірним їй до останнього подиху. У скорботі залишилися мама, тато, брат, рідні, друзі, побратими та вся громада. Прощання із захисником відбулося з усіма військовими почестями. Під звуки Державного Гімну України та залпу мамі воїна вручили Державний Прапор — символ незалежності країни, за яку він віддав своє життя. Схиляємо голови у глибокій скорботі та висловлюємо щирі співчуття родині Героя. Світла пам’ять і вічна шана воїну Максиму Савчуку!