Організатори підбили підсумки ІІ Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Чарівний світ ляльки-мотанки», який відбувся 30 травня у місті Кременець. Масштабний культурний захід об’єднав талановитих майстрів, творчі колективи та дослідників народних традицій з багатьох регіонів України, а також представників закордоння.

Під час оцінювання робіт професійне журі визначило володарів Гран-прі та дипломів різних ступенів у шести тематичних номінаціях. Приємно відзначити, що представники Тернопільської області продемонстрували надзвичайно високі результати та вибороли одразу три найвищі нагороди конкурсу. Зокрема, у номінації «Стилізована лялка-мотанка» головний трофей — Гран-прі — здобула Любов Захарків із Кременця. Кращою у категорії «Найкраща фотозона з лялькою-мотанкою» стала Іванна Андрійчук із Заліщиків, а колектив Центру культури і дозвілля ім. Василя Ільківа з міста Шумськ виборов Гран-прі за найкраще та найоригінальніше оформлення тематичної вітрини.

Високі призові місця та дипломи І ступеня також дісталися майстриням із Тернополя — Галині Дудар, Марії Баліцькій та Галині Репеті. Окрім представників Терніпольщини, переможцями та призерами у різних категоріях (зокрема традиційної ляльки, ляльки-оберега та літературних творів про мотанку) стали учасники із Житомирської, Полтавської, Київської, Луганської, Донецької, Чернігівської та інших областей, а також автори, які наразі перебувають у Польщі, Німеччині та Словаччині.

Ви пропустили

Лановецька громада попрощалася із воїном Максимом Савчуком Сьогодні, 5 червня, Лановецька громада провела в останню дорогу свого захисника — старшого оператора протитанкових ракетних комплексів Максима Савчука. Добрий, щирий, життєрадісний, завжди усміхнений і відкритий до людей — таким Максима пам’ятають рідні, друзі та всі, хто його знав. Народився і виріс у селі Білозірка. Після закінчення школи здобув фах інженера-механіка у Бережанському агротехнічному інституті. Працював в агрофірмі «Білозірська», на підприємствах «Лан-Оіл Трейд» та «Агромакс», сумлінно виконуючи свою роботу та будуючи плани на майбутнє. Та війна усе змінила: без вагань став на захист Батьківщини. Служив відповідально й віддано, залишаючись вірним військовій присязі та своєму обов’язку. Із квітня 2026 року Максим Савчук вважався зниклим безвісти. Рідні до останнього сподівалися на диво, чекали звістки та вірили, що він повернеться додому. Невдовзі до цього ще обіцяв мамі: «Я скоро повернуся, приїду додому». На жаль, повернувся Герой на рідну землю уже на щиті. Адже стало відомо, що 25 квітня 2026 року воїн загинув унаслідок удару ворожого FPV-дрона по автомобілю поблизу населеного пункту Івот, що на Сумщині. Йому було лише 35 років. Максим не встиг створити власну сім’ю, не здійснив багатьох мрій і задумів. Своє життя він присвятив захисту України, залишившись вірним їй до останнього подиху. У скорботі залишилися мама, тато, брат, рідні, друзі, побратими та вся громада. Прощання із захисником відбулося з усіма військовими почестями. Під звуки Державного Гімну України та залпу мамі воїна вручили Державний Прапор — символ незалежності країни, за яку він віддав своє життя. Схиляємо голови у глибокій скорботі та висловлюємо щирі співчуття родині Героя. Світла пам’ять і вічна шана воїну Максиму Савчуку!