“Вашу картку намагаються розблокувати”, “з електронного гаманця невідомі хочуть зняти гроші”, “хтось підбирає пароль до інтернет-банкінгу”… Це лише частина можливих варіантів, які використовують шахраї, аби затуманити жертві мізки та заробити кошти.

Фактично кожен аферист представляється працівником банку, спілкується ввічливо і каже та робить усе можливе, аби втертися у довіру до свого співрозмовника. І після кожного спілкування результат один – у людей щезають гроші.

24300 гривень власноруч “передала” шахраям жителька Борщівської територіальної громади. До неї зателефонувала жінка і представилася працівницею служби безпеки банку. Вона повідомила, що хтось намагається отримати кредитні кошти, які знаходяться на картці. У ході розмови запевнила, що вони помітили невідому активність і почали автоматично стримувати шахраїв. Проте потрібно терміново усю суму переказати на інший електронний гаманець. Невідома пояснила, як це зробити в мобільному додатку, чітко вказувала, які комбінації вводити та що натискати. У результаті – 45-річна жінка самостійно переказала всю суму на картку, відкриту на ім’я сторонньої особи. Дізналася про свою “неочікувану благодійність” через смс-повідомлення.

Даний факт слідчі внесли в ЄРДР відповідно до частини 4 статті 190 ККУ.

У схожу пастку потрапив і тернополянин 1949 року народження. Він також довірився порадникам, зробив усе, що вони казали, та втратив 23 тисячі гривень.

Працівники поліції щодня наголошують та нагадують: працівники фінансових установ не допомагають дистанційно убезпечувати ваші кошти, не радять куди чи що тиснути, та не випитують секретні паролі й цифри. Вони лише можуть сказати, як заблокувати картку й порадять перетелефонувати на “гарячу лінію” чи самостійно прийти до банку, аби з’ясувати, що трапилося.