Сьогодні небо над нами плакало проливним дощем – символом безмежної печалі і скорботи, в яку занурилась уся Бучацька громада, проводжаючи в останню земну дорогу Героя Тараса Єднака.

Мужній воїн, який боронив українську землю від російського окупанта, загинув 13 червня на Луганщині. Тепер йому назавжди 28…

Устами священника Тарас прощався з мамою, сестричкою, братами, бабусею, друзями, побратимами, з усіма нами – тими, кого захищав до останнього подиху.

В одну мить ми втратили молодого, сміливого сина України. Саме завдяки таким людям, як Тарас, маємо можливість жити. Доземний уклін та безмежна вдячність Герою за цей подвиг.

Схиляємо голови у скорботі і висловлюємо щирі співчуття родині і близьким загиблого.
Нехай добрий, світлий спомин про воїна стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто його знав і любив.