Боронячи Україну від московської орди, загинув уродженець села Росохач Володимир Вітів. Тепер Герою назавжди 44…

Як почалась повномасштабна війна, Володимир не зміг залишатись вдома та пішов служити добровольцем. Це і не дивно, адже він змалку, як ніхто інший, знав, що таке Україна і якою ціною сотнями років здобувалось право на її самостійність. Його батько – Петро Вітів – знаний у нашому краї учасник національно-визвольних змагань, член підпільної патріотичної Росохацької групи, яка в ніч з 21 на 22 січня 1973 року розвісила в Чорткові українські національні прапори і розклеїла антирадянські листівки на честь 55-ї річниці проголошення незалежності УНР. Був заарештований 11 квітня 1973 року. Через неповноліття кримінальної справи не було порушено; звільнений з-під варти 18 квітня 1973 року.

Свою кохану дружину Володимир знайшов у Теребовлі, там з нею одружився та проживав, разом ростили сина… Багато років життя важко працював закордоном, будував разом із сім’єю плани, майбутнє, але…

Завтра, о 13 год. у Соборі верховних апостолів Петра і Павла ми усією громадою зустрічатимемо тіло загиблого Героя. Далі похоронний кортеж вирушить у його рідне село Росохач. Вітіва Володимира ховатимуть у Росохачі в суботу, 13 травня, час початку чину похорону повідомимо згодом.