Уродженка Тернопільщини 21-річна Катерина Поліщук тривалий час знаходиться в російському полоні. Нещодавно з’явилось перше відео про нашу «Пташку». Його записали російські пропагандисти, тому не варто звертати особливої уваги на титри, які вони поставили, представляючи нашу захисницю, головне – вона жива.

Україна і світ дізналися про парамедикиню із позивним Пташка навесні 2022-го, коли соцмережами розлетілось відео за її участі. На ньому в підвалах «Азовсталі» тендітна дівчинка співає пісні ОУН-УПА. Цим відео Пташка хотіла привернути увагу світу до поранених цивільних та військових у Маріуполі.

Музикантка за освітою, Пташка служить парамедикинею у «Госпітальєрах» з 2021 року. 24 лютого поїхала до Маріуполя. Після того, як російські війська розбомбили шпиталь, допомагала гарнізону «Азовсталі». Співати на великій сцені – довоєнна мрія Пташки, розповідає її брат Роман Поліщук. Вона закінчила Тернопільський мистецький коледж ім. Соломії Крушельницької. Грає на бандурі, пише вірші. З травня разом з іншими бійцями з “Азовсталі” Катруся знаходиться в російському полоні.

Донедавна її доля була не відома. Однак днями на російському каналі з’явилося відеоінтерв’ю із полоненою Пташкою. Для нас головне – вона жива!

Відповідаючи на запитання, наша землячка на відео говорить, що вона на війні була максимально корисна, працюючи медиком.

– Я не пішла поваром, тому що погано готую. Я не пішла стрільцем, не пішла кулеметником чи артилеристом. Вважала, що найбільше користі принесу, як медик, – каже «Пташка».

Відповідаючи на запитання, про що вона шкодує, Катя зазначила: «Я шкодую тільки про те, що я висловлювала нецензурні слова на одному з відео. Мені дуже соромно перед моєю мамою. Я думаю, якщо в мене був би вибір: їхати в Маріуполь ще раз, я би поїхала».

Нагадаємо, дівчина своїм співом підтримувала бойовий дух соратників при обороні «Азовсталі». Катя стала символом незламності, нескореності українського народу, бійців, сильних духом і тілом, які утримували оборону в Маріуполі. Її назвали «Пташкою», настільки вразив усіх голос дівчини і її сміливість. Зараз вона – в руках ворогів і ми всі сподіваємося, що найближчим часом її вдасться звільнити.

Джерело: Тижневик “Номер один”