«Як це – написати краєзнавчу книгу? Вона – як красива жінка: вимагає багато уваги і ще більше грошей». Петро Федоришин представив третій том історії Чорткова.

Чорткову – 500 років. Скільки це – багато чи мало? Відповідь на це запитання точно може дати відомий журналіст, редактор, педагог, письменник, уродженець села Біла Петро Федоришин, який виклав на папір всі п’ять століть насиченої, важкої, часом кривавої історії Чорткова. Три томи, понад три тисячі сторінок документів, світлин, розповідей про людей, які творили славне місто над Серетом. Вчора Петро Степанович у парку культури та відпочинку ім. І.Франка презентував третю – заключну – «Біблію Чорткова». Книга отримала назву «У круговерті часу» та описує історію міста з 1918 по 1991 роки.

Цього разу презентація книги відбувалась у зовсім іншому, оригінальному форматі. Якщо попередні два рази автор на власний розсуд розповідав найцікавіші моменти із книги, поступово привідкриваючи завісу таємничості раніше невідомих сторінок історії міста, то тепер всі гості мали змогу постійно бути дотичними до презентації та навіть перевірити власні знання про рідне місто.

Спершу Петро Степанович зіграв у «Колесо фортуни», даючи короткі відповіді на цікаві запитання.

Згодом свої знання історії Чорткова мали змогу перевірити гості презентації завдяки онлайн-вікторині Kahoot. 16 різноманітних питань, на які треба було не лише правильно дати відповіді, а ще й швидко – і ось, маємо трьох переможців, які отримують цінні призи та подарунки.

Самій книзі автор приділив небагато часу, адже як можна коротко переповісти те, що написано на 1150 сторінках? Петро Степанович шкодує, що так і не зміг знайти у архівах так звані записки Чортківського магістрату, це своєрідний щоденник міста. Знає напевно, що вони були, передавались із рук у руки, згідно з архівними даними, а потім – немов розчинились у повітрі.

Каже, що якщо аналізувати всі три книги, то найбільше часу витратив на дослідження біографії та діяльності Людвіга Носса, якого автор називає найвизначнішою постаттю 500-літньої історії Чорткова. На жаль, так і не вдалось відшукати його фото, бо медичний університет, у котрому навчався Носс, почав фотографувати на пам’ять своїх випускників через два роки після випуску Людвіга.

Петро Федоришин порівнює кожну свою книгу із трилогії з докторськими дисертаціями!.. «Як це – написати краєзнавчу книгу? Вона як красива жінка: вимагає багато уваги і ще більше грошей», – жартує автор.

А на завершення автор трилогії подарував Чорткову неймовірну дерев’яну книжну підставку ручної роботи і три томи «Сторінками історії Чорткова» у шкіряній палітурці – у єдиному екземплярі! На підставці зображено поєднання різних культур: і європейська античність із богом Хроносом, і українські орнаменти, калина, а також годинник. А також Петро Федоришин подарував директорці Чортківської гімназії ім. М.Шашкевича Наталії Великоборець цілих 5 томів історії гімназії, які йому вдалось віднайти у багатьох архівах!