Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду розглянула касаційну скаргу сторони захисту засудженого Володимира З. на вирок Теребовлянського районного суду від 5 квітня 2021 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 16 червня 2021 року.
Вироком суду першої інстанції 35-річного Володимира З. визнано винним за ч. 2 ст.125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я), п. 4 ч. 2 ст.115 КК України (вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю) та за сукупністю злочинів, шляхом поглинання більш суворого покарання менш суворим, призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Також судом частково задоволено цивільний позов потерпілих та зобов’язано Володимира З. сплатити їм загалом 1 млн. 200 тис. грн моральної шкоди та 30 тис. грн судових витрат за надання правової допомоги.
Як встановлено судом першої інстанції, у ніч із 13-го на 14 вересня 2019 року обвинувачений на ґрунті ревнощів, діючи цілеспрямовано та рішуче, взяв удома кухонний ніж і пішов вулицею с. Воля Теребовлянського району назустріч 19-річній Діані М. Діючи протиправно, цілеспрямовано та рішуче, обвинувачений наніс удар кулаком в обличчя потерпілій, а коли вона впала, Володимир З., подолавши її опір, в присутності її близьких наніс 20 ударів ножем у різні частини тіла. При цьому він усвідомлював, що завдає потерпілій особливих фізичних страждань і нестерпного болю. Внаслідок завданих поранень Діана М. померла дорогою по лікарні.
Крім того, коли знайомий Діани М., потерпілий Назар Б. спробував зупинити Володимира З., той клинком ножа наніс йому удар у плече.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 16 червня 2021 року вирок залишено без змін.
Не погодившись із рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, захисник засудженого подав касаційну скаргу і просив перекваліфікувати дії обвинуваченого з п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України на ч.1 ст. 115 КК України та призначити покарання в межах санкції даної статті. Вважає призначене покарання надто суворим і таким, що не узгоджується з судовою практикою.
Прокурор, потерпілі та їх представники категорично заперечили проти задоволення касаційної скарги і просили залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Сам засуджений участі в засіданні не брав, оскільки напередодні подав клопотання розглядати касаційну скаргу без нього, його позиція узгоджена з адвокатом.
За результатом розгляду касаційної скарги колегія суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду прийшла до висновку, що касаційну скаргу захисника засудженого Володимира З. слід залишити без задоволення, а вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції – без змін.
