Нову традицію започаткували цьогорічні випускники у Тернопільській спеціалізованій школі №3 з поглибленим вивченням іноземних мов. Висадивши в один із останніх днів навчання на шкільному майданчику сакури – по одному дереву від кожного з трьох одинадцятих класів, – школярі заклали Алею випускників. Але у цій акції є і ще один глибокий зміст, – кошти на саджанці діти «зекономили», відмовившись від гелієвих кульок, які, за звичаєм, є атрибутом Свята Останнього Дзвоника.
– Усі випущені в небо повітряні кульки, навіть ті, які виробники позиціонують, як вироблені з «біодеградуючого латексу», повертаються на Землю у вигляді потворного сміття, – пояснює учениця 11-А класу Вікторія Юрків. – Тварини помилково сприймають їх фрагменти за їжу, заплутуються в стрічках від кульок і в результаті гинуть. Крім того, на повітряні кульки витрачаються не нескінченні запаси гелію, який необхідний у медичних процедурах. Таким чином, приносячи радість лише кілька миттєвостей, їх шкідливий ефект триває надзвичайно довго. Тому ми вирішили замінити повітряні кульки на дерева, бо хочемо зберегти нашу природу і не забруднювати її.
З пропозицією провести «еко-випускний» звернулась до цьогорічних одинадцятикласників і Міністр освіти та науки України Лілія Гриневич.
– Цього року Міністр освіти Лілія Гриневич запропонувала випускникам взяти участь у флешмобі #ековипускний, – розповідає учениця 11-В класу Мілана Радкевич. – За словами Міністра, потрібно мати неабияку мужність та силу відмовитися від звичок, які руйнують світ навколо нас. Усі ми вирішили приєднатися і посадити на нашому шкільному майданчику сакури.
На пропозицію випускників замість кульок на Останній дзвінок висадити дерева радо відгукнулися і їхні педагоги.
– Сьогодні ми стаємо свідком зародження нових традицій, – говорить директор школи Руслана Петрокушин. – І найголовніше, що ініціаторами таких традицій стає сучасна молодь. Дітки звернулися до нас з проханням підтримати «еко-випускний» – замінити кульки на посадження дерев. Ми радо сприйняли таку ініціативу і вирішили її поєднати ще з однією нашою ідеєю – заснування на території нашого шкільного майданчика невеличкого ботанічного саду.
Сакура – дерево надзвичайно символічне, особливе. Напевно, саме тому вони й припали до душі цьогорічним випускникам.
– Згідно з японською легендою, споглядання квітучої сакури продовжує життя. Це традиційний символ ніжності, любові, молодості, краси, пробудження природи, початку нового життя, – каже учениця 11-А класу Анастасія Стаханська. – А ще сакура символізує вірність – родині, роду, народу, друзям, рідним та тим, кого любиш понад усе! Вірність своїм ідеалам та Батьківщині! І ким би ми не стали в майбутньому, яких би висот не досягли, де б ми не були, саме тут лишається наше коріння, з якого ми проросли. Саме в цій країні, саме в цьому місті наше джерело всіх майбутніх успіхів. І на шкільному подвір’ї, де ми прожили своє дитинство і увійшли в безтурботну юність, вкоріняться і будуть рости наші сакури. І кожної весни своїм цвітом вони нагадуватимуть про нас. Я вірю, що колись, приведу сюди, під рожевий цвіт, і своїх дітей. І все почнеться знову.
Відтак, у Тернопільській школі №3 відтепер на згадку про випускників залишатимуться чудові квітучі дерева. До речі, планується, що на завершення Свята Останнього Дзвоника учні кожного з випускних класів прикріплять на «своє» дерево карточки з мріями та побажаннями на майбутнє, які потім зберігатимуться у шкільному музеї випускників, що також буде створено в школі. А за кілька років, прийшловши до рідної школи вже старшими, дорослими, вони зможуть перечитати ці свої записки і перевірити, чи здійснилося задумане.
Олена Лайко, «Тернопільська Липа», фото автора