Дайджест подій 7-го «Мистецького фестивалю «Ї» за 3 день фестивалю «Ї»

3 день «Мистецького фестивалю «Ї» розпочався традиційно з лекційної сцени у MagneticOne Academy.

У Тернополі презентували книжку репортажів про життя нацменшин України

У Тернополі третій день «Мистецького фестивалю «Ї»» розпочався з «Reporters Talks» від репортерки Олесі Яремчук, яка презентувала книгу «Наші інші. Історії українського розмаїття». 

Журналістка об’їздила багато поселень аби за допомогою репортажу передати історію теперішнього життя національних меншин та розповісти, яку пам’ять  вони бережуть про своє минуле. Збірка вмістила в собі 14 історій. Олеся побувала в гостях у волохів, ромів, гагаузів, турків-месхетинців, євреїв, вірмен, німців та болгар і написала історії про них. Оскільки у журналістиці жанр репортажу досить витратний як по часу так і по витратах – письменниця поділилася тим, що її надихає.

  • Моє натхнення – це люди з якими я спілкуюся, розповіла Оксана Яремчук. – Тому що живучи в місті я ніколи не отримую такого глибокого типу спілкування і розмови, як тоді коли я їду в села. Коли мені відкриває двері незнайома людина і дуже відкрито до мене ставиться – це те, що мене надихає. У цих історіях є глибина.

Також авторка поділилася секретами написання репортажу. Вона намагається максимально підготуватись до поїздки попередньо та максимально читає історію, книги, знаходить архіви та зберігає декілька контактів людей з тієї чи іншої місцини.

Вам потрібно бути в тому середовищі і відчувати його. У мох репортажах майже немає слова «Я». Тому що історія не про те, що я кудись поїхала, а про те, що я знайшла

 

 

У рамках фестивалю “Ї” презентували збірку віршів одного із найвідоміших грузинських поетів Паати Шамуґії “Шизовірші”


5 травня  у Magnetic One Academy презентували книгу Паати Шамуґії “Шизовірші” та обговорили особливості перекладу грузинської літератури за участі самого автора і перекладачів Тамти Ґуґушвілі та Юрія Завадського

“Шизовірші” – одна з найновіших збірок, опублікованих видавництвом “Крок.” Паата Шамуґії позиціонує в грузинській літературі як один із найвпливовіших поетів. Автор зауважує,  що на його батьківщині поети є настільки ж впливовими як прозаїки,  що трапляється нечасто.
Паата поділився,  що питання про одну з його книжок, “Шкура пантери,” розглядали парламент та церква,  які, прочитавши збірку,  написали лист протесту, на що один із парламентаріїв запропонував її заборонити. У результаті видавництво опублікувало ще 10 тисяч примірників книги,  5 тисяч із яких викупило радикальне крило церкви, які потім спалило. Збірку парламент так і не заборонив через недостатню кількість голосів,  на що автор каже: “Я завжди хотів,  щоб мою книжку заборонили.”
Як розповів сам автор, ця збірка – “постмодерністська версія “Витязя в тигровій шкурі”” – пародія на відомий біблійний текст. Паата поділився, що добре знає релігійні тексти, бо практично все життя перебував у церкві. Грузинець також прочитав свої твори у ритмі релігійних текстів.
Грузія – країна релігійних поглядів,  тому твори Паати, – пародії релігійних текстів з еротичними пасажами та політичною критикою, були чимось небаченим. Проте,  перекладачка Тамта Ґуґішвілі каже,  що твори Паати – “пародія не текстів, а того як ми живемо;  пародія нашого ставлення до життя.”

Тернополянам презентувал книгу про подію Польщі, яка торкнулася кожного

Про подію, яка торкнулась чи не кожного у Польщі, пише у своїй книзі «Отець відходить» Пйотр Черський. Автор презентував її на 7-ому фестивалі «Ї» 5 травня у галереї «Бункермуз». Переклав книгу тернополянин Юрій Матевощук.

Мова йде про смерть Папи Павла ІІ.

– Для мене він був людиною, яка показувала гідність за будь-яких умов. І це можна у період не лише краси і молодості, а й у старший вік, – зазначив автор.

Також він додав, що поляки, подібно до українців, акцентують увагу на стражданнях і подіях, пов’язаних із цим. Хоча це водночас згуртовує народ.

  • Ці емоції, які переживали під час смерті Папи, хотілось зафіксувати. Вони були потужні, але нетривкі, – додав Пйотр Черський.

 

Фестивальну програму продовжив Макс Кідрук з презентацією своєї нової збірки оповідань «Заради майбутнього» Автор заінтригував відвідувачів цікавими фактами з нової збірки, чим викликав захоплення аудиторії.

Після його виступу на відвідувачів чекала автограф-сесія. Адже поруч сцени можна було придбати його нову книгу.

 

У галереї «Бункермузу» презентували переклад збірки Збіґнева Герберта «Пан Коґіто»


5 травня, у рамках фестивалю «Ї» Валерій Бутевич презентував свій переклад поетичної збірки класика польської літератури Збіґнева Герберта «Пан Коґіто».

Юрій Завадський,  засновник видавництва «Крок» розпочав презентацію зі слів: «Такий монстр,  в чудовому перекладі». Також він зазначив, що Валерій Бутевич працює з рукописами.
Валерій розкрив свої думки про значення назви збірки: «Пан –  з одного боку просто шаноблива форма звертання в польській мові,  з іншого – універсалізм. Коґіто – індивідуальна відповідальність за мислення.”
Перекладач розповів,  що у деяких віршах збірки З. Герберт описує головного героя від першої особи, в інших – від третьої, інколи герой взагалі відсутній. За словами Валерія, твір містить автобіографічні елементи, а герой міг бути провідником ідей автора і висловлювати думки, з якими автор не погоджується: «[герой] пов’язаний з автором, але також є окремою субстанцією».
На питання Андрія Бондаря,  який презентував переклади збірок Дж. Конрада у книгарні «Є» в другий день фестивалю: «Як би ти кількома реченнями описав свою особливу участь у перекладі?» Валерій відповів: «Вперше серйозно заговорив про психоаналітичний дискурс у поезіях».
Перекладач розповів деякі факти з біографії поета,  що вплинули на творчість митця. Тут Андрій Боднар звертає увагу на травмованість поета, на що Валерій додає,  що фундаментальною травмою,  яка вплинула на творчість поета є Друга світова війна, втрата рідного міста Львова,  яке він описує у вірші «Пан Коґіто розмірковує про рідне місто».

 

 

Фронтмен групи “Фіолет” Сергій Мартинюк (Колос) розповів тернополянам про свою першу книгу “Капітан смуток”

Він презентував твір у Тернополі під час третього дня Мистецького фестивалю “Ї” 5 травня. На сторінках – не дуже комфортні дороги покоління, народженого в 90-их.

«Багато з цих людей – опинились за бортом і там залишились, – розповів Сергій Мартинюк. – Вони не повірили у можливості змін. А досвіди треба множити безперервно, адже навіть негативні – складають тебе, як особистість. І коли ти працюєш і розвиваєшся, тільки тоді ти щасливий.» – зауважив Сергій Мартинюк.

Цього року фронтмен “Фіолету” у ролі письменника і зізнається, що це – його втілена дитяча мрія.

 

Відбулась Lit Zustrich у галереї «Бункермуз»


5 травня,  у рамках фестивалю «Ї» відбулася Lit Zustrich за участю представників української молодіжної поетичної сцени Костянтина Примака з Києва,  Мирослави Сахвон з Рівного,  Романа Воробйова з Тернополя,  Олександра Мельника з Чернівців,  Le Rtu з Луцька,  Сергія Макаренка з Полтави та Тараса Корпанюка з Івано-Франківська.  Поети продекламували свої вірші під музичний супровід від Маші Капліної та Саші Калінчука.
Костянтин Примак розповів,  що організувати Lit Zustrich насправді було неважко,  бо й раніше спілкувався з авторами на різних літературниках. Але жоден з них його не влаштовував,  тому він вирішив зробити «щось дуже відкрите,  щось душевне» і об’єднати на одній сцені авторів з різних регіонів.
У своїх віршах поети викривають проблеми ментальності сучасного урбану (Костянтин Примак), культуру естетики в нашому суспільстві (Мирослава Сахвон), пошук витоків несвідомого, причин комплексів і табу (Le Rtu) тощо.
Мирослава Сахвон у своєму вірші розповідає «про культуру естетики в нашому суспільстві, про те як вона ламається, і досягає того,  чого вона має досягати  тому, що людина,  як це банально не звучало б, повинна лишатися в своїй сутності».

Виступ гурту CLOUDLESS

Музичну сцену третього дня фестивалю «Ї» відкрив гурт «Cloudless» Хлопці задали ритми в стилі synth pop, pop, electronic і ambient. До слова, гурт Cloudless з’явився лише в 2017 році, але виконавці уже запам’яталися у вітчизняній музиці.  Весною гур «Cloudless» презентував свій дебютний міні-альбом «Між світами» — суміш мрійливого гітарного поп-року та електроніки з романтичними текстами українською.

Сергій Жадан привіз в Тернопіль нові вірші

Про працю Господніх млинів, навчання любові до землі та нестачу близької людини читав Сергій Жадан у драмтеатрі 5 травня. Нові вірші автора тернополяни та гості міста слухали на 7-ому Мистецькому фестивалі «Ї».

«Довго працювати «Господнім млинам, довго, довго…»; «Як тебе не вистачає, коли починаються вбивати», звучали рядки зі сцени.

Почули і тематику про захисників краю: «Немає вини тієї любові, яку проносять вони», – зауважив поет.

 

Музичну програму дня продовжив гурт «Мантри Керуака», які є авторами музики до трейлеру фільму «Дике поле» (реж.Ярослав Лодигін)

 

Близько 20:00 відвідувачі мали змогу відвідати творчу зустріч з українськими письменницями Дарою Корній та Анастасією Нікуліною. Вони презентували книги «Місяцівна» та «Завірюха».

«Важливо бути справжньою – я-зграя, я-сіль для моря, я-завірюха», – говорить Анастасія Нікуліна. – тоді будуть справжні читачі, які даватимуть фідбек».

Чому важливо спілкуватись з людьми в різних містах, пояснила Дара Корній. –

«На сторінках в соцмережах у мене тільки мої читачі. А треба достукуватись до свідомості більшості. Особливо на сході країни» – додала авторка.

 

Юрій Іздрик і Дмитро Лазуткін зібрали цілий аншлаг в драмтеатрі

Поціновувачі літератури захоплено слухали вірші відомих сучасників. В залі в буквальному сенсі не було де яблуку впасти.

–        Неймовірно радий бути на фестивалі “Ї”. Щороку він для мене знаковий,- каже Дмитро Лазуткін.

Письменники під час виступу створили умовний «батл», в якому здобували прихильність слухачів.

– З Лазуткіним не варто ставити у «поетичний двобій». Бо він не лише письменник, він ще й боксер!- каже Юрій Іздрик, – Я невгамовно почав писати вірші на старість, що не характерно. Просто пити перестав… і це подіяло на мозок.

Юрій прочитав відвідувачам фестивалю свій ранній вірш 1998 року, пісенний текст, який зі збірки в збірку передруковував – «Пісня про Лєну».

На призакінченні виступу з одного з балконів зали на сцену кинула два бюстгалтера.

– Якщо мірятися розмірами, то я в певному розумінні переміг – пожартував Дмитро.

Наступного року Юрій Іздрик пообіцяв ще більше віршів про смерть, бо вони найбільше сподобались публіці.

Шанувальники талантів двох чудових сучасних авторів мали змогу сфотографуватися з Юрієм та Дмитром, придбати нові книжки та отримати автограф.

Хедлайнерами дня стали гурти з ексклюзивними виступами у Тернополі «Один в каное» та «Жадан і Собаки»

А завершували останній день «Мистецького фестивалю «Ї» показом документального художнього фільму «Будинок слова» (реж. Тарас Томенко) та «Майстернею шуму» з гуртом «Субпродукт» на вечірці-закритті фестивалю «Ї».

untitled (2 of 5)



Коментарі закриті.