Ганна Гармаш із Чорткова поїхала до батьків в Італію п’ять років тому. За цей час вона встигла не лише досконало вивчити італійську, а й по-справжньому закохатися в культуру харчування цієї країни. Нині дівчина навчається на сировара і мріє відкрити власну справу у рідному містечку на Тернопільщині, пише “Сільський господар плюс“.

Маршрут успіху

Ганна родом із Черкащини. Коли їй виповнилося сім років, родина переїхала до Чорткова. Тут Ганна закінчила гімназію, вступила до Тернопільського медичного університету й здобула фах стоматолога. Попрацювавши кілька років лікарем, вона вирішила поїхати до батьків у Рим.

– Мені дуже хотілося пожити в іншій країні, цікаво було більше дізнатися про її культуру та побут, – розповідає Ганна. – Спочатку навіть планувала продовжити тут свою професійну діяльність, але коли ближче познайомилася з італійською еногастрономією, то вирішила неодмінно спробувати себе у цій сфері. В Італії – справжній культ їжі, люди прискіпливо ставляться до того, що споживають. Їхні національні страви, продукти харчування не просто смачні, а й корисні, бо виготовлені з натуральної сировини. Мене цікавило все, але найбільше до душі припало сироваріння. Я скачувала з Інтернету спеціальну літературу, переглядала відео. Як кажуть італійці, «крала своїми очима». Тоді я ще не володіла італійською мовою, але мій рівень англійської дозволив з легкістю опанувати нові знання. За це щиро вдячна своїй вчительці з Чорткова Ірині Дмитрівні Чепизі.

Згодом я вирішила вступити до університету, але навчання коштує тут дуже дорого. За один рік треба заплатити п’ять-шість тисяч євро. Тож я вибрала інший шлях – курси сироваріння, вартість яких три тисячі євро. Впродовж кількох місяців я слухала лекції, відвідувала ферми, сироварні, вивчали санітарні норми і процес виготовлення сиру. Саме тоді зробила свій вибір – захотіла стати сироваром і в майбутньому відкрити власну справу в Україні».

Італійський досвід – для України

Половину шляху до своєї мрії Ганна Гармаш пройшла. Нині вона працює у сироварні «I Casal del Pinо», що в перекладі на українську означає «Сосновий замок». Власницею фермерського господарства, до складу якого і входить сироварня, є Іларія Фенді – донька відомої італійської дизайнерки Анни Фенді. У господарстві утримують шістсот голів овець. З їхнього молока і виготовляють різні сорти сиру, як-от Пекоріно стаджонато, рікотта солодка та солона, качотта і навіть моцарелла. Зазвичай господарі збувають сир закладам харчування. Також його можна придбати в крамниці, що поруч із сироварнею. Особливість цього підприємства в тому, що тут використовують лише натуральну сировину і не додають жодних консервантів.

– Робота на сироварні не з легких, – розповідає наша землячка. – Окрім мене, працює ще один старший сировар. Варимо сир три дні у тиждень. Щодня переробляємо триста літрів молока, з якого виготовляємо 14-15 голівок сиру по чотири кілограми. Спочатку переливаємо молоко у сироварну ванну, відтак витягуємо згусток і розкладаємо у форми. Далі завантажуємо сироватку. Цей процес досить тривалий. Крім того, наше завдання – не лише зварити сир. Цей продукт – живий організм, його не можна просто покласти на полицю. Сир потребує догляду. Треба постійно пильнувати за температурою та вологістю у камері зберігання, контролювати популяцію сирного кліща.

І хліб пече, і дегустатором буде
Крім виготовлення смачного сиру, Ганна ще й випікає духмяний домашній хліб на заквасці та освоює ще один фах – дегустатора. Це супутня професія сировара. В Україні вона зустрічається рідко, а от в Італії дуже цінується. Після навчання Ганна отримає сертифікат, який дозволить їй брати участь в оцінювання якості сиру.
Нині Ганна живе мрією повернутися в Україну і відкрити власну справу – утримувати невелике господарство і варити сир. Та головне її бажання – принести культуру правильного харчування, щоб рухати вподобання і смаки українців до кращого.

– Знаю, що реалізувати таку ідею непросто, – каже жінка. – Мої знайомі, які започаткували справу сироваріння в Україні, розповідають, що для того їм довелося “пройти сім кіл бюрократії”. Але я – оптиміст. Мені дуже хочеться реалізувати свої бажання в Україні. Я мрію прославити рідне місто. Тож надіюся, що вже скоро ми з рідними повернемося додому і м’яку моцареллу та ніжну рікотту, які вже давно є візитівкою Італії, можна буде спробувати і в Чорткові.

46819150_309805976290748_9134086341150113792_n-499x660

Від admin

2 коментар до “Мрію прославити рідне місто, – чортківчанка Ганна Гармаш”
  1. Колеги, цей матерал пише не “Тернопіль Наживо”, а Марія Безкоровайна у газеті “Сільський господар”. //www.facebook.com/silskyjgospodar/photos/a.128227971115217/309805972957415/?type=3&theater
    Будь ласка, вказуйте джерело!!!

Коментарі закриті.