Тернопільщина – у п’ятірці пілотних областей щодо реформи екстерної медицини

Реформа екстреної медицини розпочнеться у 2019 році. На пілотний проект планують виділити з бюджету 922,5 мільйони гривень. Спочатку реформа зачепить лише п’ять областей: Вінницьку, Донецьку, Одеську, Полтавську, Тернопільську – та місто Київ. Серед змін планують закупівлю сучасного транспорту та обладнання, підвищення зарплатні медикам, які пройдуть нову програму підготовки інструкторів, і покращення роботи диспетчерів.

Де та коли розпочнуться зміни?

Реформа екстреної медицини розрахована на 5 років. Пілотними стали 5 областей та місто Київ, які відчують зміни вже у 2019 році. Саме ці регіони, за інформацією МОЗ, мають інфраструктуру та можливості для перекваліфікації медиків, а крім того, уже показали свою управлінську ефективність під час реформи первинної медичної допомоги. Тим часом інші області лише готуватимуться до змін.

Екстрена та невідкладна допомога. Яка різниця?

Швидку медичну допомогу тепер розділять на екстрену (необхідна термінова госпіталізація) та невідкладну (у людини загострення хронічної хвороби, висока температура та тиск).

Бригаду екстреної допомоги потрібно викликати, якщо наявні:

  • серйозні травми (поранення, переломи, опіки, важкі забої, травми голови);
  • раптовий больовий синдром, судоми;
  • головний біль, що супроводжується запамороченням і нудотою;
  • гострий біль у черевній порожнині та поперековому відділі;
  • зовнішня кровотеча, блювання кров’ю;
  • втрата свідомості;
  • раптовий розлад дихання;
  • порушення мови, слабкість у кінцівках;
  • гіпо- та гіперглікемічна кома;
  • гіпертермічний синдром;
  • ознаки гострого отруєння;
  • анафілактичний шок (у тому числі викликаний укусами змій і тварин);
  • тепловий удар або переохолодження;
  • асфіксія всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи, задуха);
  • гострі психічні розлади (поведінка, небезпечна для життя хворого й довколишніх);
  • передчасні пологи, викидень, кровотеча.

Бригада невідкладної допомоги приїжджає, коли загрози для життя немає, але є для здоров’я. Отже, викликати цю бригаду є можливість, якщо наявні:

  • головний біль на тлі мігрені, підвищення температури, зміни тиску;
  • біль в огрудді, пов’язаний із рухом і диханням;
  • больовий синдром у суглобах, хребті (невралгія, радикуліт, після зазнаної травми, операції, у онкохворих);
  • біль у животі, на тлі встановленого діагнозу «хронічний гастрит», виразка дванадцятипалої кишки;
  • біль у вухах, горлі, м’язах при підвищенні температури.

 

Бригада невідкладної допомоги може приїжджати через 2–3 години, а екстрена – через 10–20 хвилин після виклику.

Викликати медичну допомогу можна безкоштовно та цілодобово через єдиний номер 103, незалежно від місця реєстрації та проживання. Дзвінки приймають диспетчери Центру екстреної допомоги та медицини катастроф – саме вони визначають, якої допомоги потребує пацієнт. За планами МОЗ, диспетчери повинні швидко ухвалювати рішення, а також консультувати присутніх біля хворого чи потерпілого про надання першої допомоги до прибуття бригади екстреної допомоги. Саме тому представники цієї служби проходитимуть перенавчання.

Диспетчерські служби: більше машин, швидша та оперативніша реакція?

Усі диспетчерські служби планують приєднати до єдиної електронної системи «Централь 103». Таким чином з’явиться можливість автоматично підбирати бригади, які перебувають найближче до потрібної адреси. Отже, нова система зможе скоротити обробку виклику від 3–5 хвилин до однієї.

У всі машини швидкої допомоги встановлять системи GPS, так що за ними зможуть стежити диспетчери й визначати найкоротший маршрут до місця виклику. Тоді медики швидше діставатимуться до пацієнтів. За інформацією МОЗ, зараз бригада швидкої витрачає на дорогу 16–20 хвилин, після переоснащення транспорту має стати 9–12 хвилин.
У подальшому планується інтегрувати «Централь 103» до системи «Електронного здоров’я». Таке об’єднання дозволить створити електронну медичну картку пацієнта, яка забезпечить обмін даними між усіма рівнями медичної допомоги.

Пілотними областями, де перевірять нововведення, стали Вінницька, Донецька, Запорізька, Одеська, Полтавська, Тернопільська, Харківська та Херсонська, а також місто Київ.

Нові автомобілі «швидкої допомоги» – які вони?

24 вересня 2018 року в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун підписала з послом Китаю Ду Веєм меморандум, який засвідчив виконання угоди між урядами України та Китаю про надання МОЗ України обладнання для оснащення бригад швидкої допомоги. Безкоштовно надані Китаєм автомобілі «швидкої допомоги» із сучасним медичним обладнанням отримали всі регіони України, повідомила прес-служба Міністерства охорони здоров’я України. У цих авто є найнеобхідніше обладнання: сумка-укладка для невідкладної допомоги, пульсоксиметр, електрокардіограф, ноші на колесах, дефібрилятор-монітор.

Розширенню «швидкої допомоги» бути?

За інформацією МОЗ, наявних підстанцій швидкої наразі недостатньо, щоб бригада екстреної медичної допомоги мала змогу опинитися на місці виклику за 4–8 хвилин із моменту дзвінка. Це ідеальний час, незалежно від того, де саме перебуває пацієнт – у місті чи в селі. Тому в МОЗ наголошують, що кількість бригад швидкої має відповідати реальним потребам пацієнтів. Тобто потрібно провести оптимізацію мережі підстанцій та їхнє розміщення, а може, навіть створити додаткові пункти.

Крім того, планується вирішити й питання з нестачею місць при госпіталізації. Для цього збираються створити відділення невідкладної медичної допомоги, які працюватимуть цілодобово. При цьому у МОЗ зазначають, що саме лікарня повинна надати всю необхідну допомогу – і інтенсивну терапію, і нескладні операції, і діагностичні маніпуляції, і спрямування хворих до стаціонарних відділень.

Як підвищуватимуть кваліфікацію лікарі швидкої?

Як зазначають у МОЗ, парамедики – це персонал, який має забезпечити комплексні послуги пацієнтові – від оцінки його стану до надання необхідного лікування. Тому спеціально було розроблено чотиримодульну програму перепідготовки фельдшерів та лікарів швидкої, відповідно до міжнародних стандартів. Навчання парамедиків триватиме 3 роки та прирівнюватиметься до рівня бакалавра, “Радіо Свобода”.

Крім того, водії швидкої також мають бути повноцінним членом команди – екстреним медичним техніком. Ця підготовка триватиме мінімум 3 тижні та включатиме теоретичну і практичну частину.

Ті медики та робітники «швидкої», які пройдуть перекваліфікацію, отримають ринкові зарплати та доступ до якісно обладнаних автомобілів екстреної допомоги.

4f377a33-fa99-4960-b57a-07a58ec359e8_w1023_r1_s


Залишити коментар