Тернопільські активісти і далі ведуть боротьбу проти альтернативи російському газу. Без альтернативного палива вже з вересня ціни на тепло зростуть на 10-15 %, – пише «TeNews».

Тарифний тиск

НАК “Нафтогаз” повідомив про підвищення тарифів на газ на 21 % для промислових споживачів. Варто зазначити, що тарифи для промислових споживачів, включно з комунальними теплогенеруючими підприємствами, зростають постійно. Зокрема, 1 серпня тарифи вартість газу для промислових споживачів зросла приблизно на 10%. Зростання ціни на газ для промислових споживачів практично одночасно веде до зростання ціни на супутні послуги такі, як гаряча вода і опалення. Адже 80% тарифу на тепло і гарячу воду складає саме ціна газу. Зрозуміло, що ці всі витрати лягають непосильним тягарем на місцеві громади, комунальні енергетичні підприємства.

Крім того, усі комунальні підприємства, паралельно з підвищенням соціальних стандартів по країні, зобов’язані підвищувати оплату праці співробітників, витрачати кошти на ремонт, амортизацію, утримання обладнання. До цього їх зобов’язує закон. Ці витрати є складовою тарифу. Вони не змінювалися у Тернополі з 2012 року. В той же час, за останні два роки двічі підвищували мінімальну зарплату, до якої прив’язані усі доходи людей. Враховуючи інфляцію, що з 2012 до сьогодні перевищила 106% (тобто, ціни на все виросли приблизно у 2 рази), тоді як окремі складові тарифу не змінювалися.

Тобто, Тернопіль змушують підвищити тарифи на тепло. Однак мерія бореться за те, щоб тернополяни не платили більше. Наразі рішення про підвищення тарифів призупинено. Але чи буде так довго напряму залежить від позиції громади. Адже альтернатива підвищенню тарифів лише одна – заміна дорогого газу на дешевші альтернативні джерела енергії. Цьому є практичні підтвердження. Скажімо, Жовква, що на Львівщині, майже половину комунального тепла виробляє за допомогою альтернативних джерел енергії. Відповідно, попри загальне зростання тарифів по державі, тут платять в середньому на 10 % менше, ніж якщо б тепло вироблялося на газі.

Порятунок в альтернативі

Передбачаючи і прогнозуючи поступове підвищення вартості газу, як для населення, так і для промислових споживачів таких як Теплокомуненерго, за підтримки місцевого самоврядування Тернополя ще з 2017 року в місто активно залучалися проекти з пошуку альтернативи. Вже у 2018 році на повну мало запрацювати кілька котелень на альтернативному паливі. Усі об’єкти пройшли екологічну експертизу, отримали відповідні дозволи. За підрахунками фахівців, якби у місті працювали альтернативні котельні, то можна було б досягти 10-15% економії. З врахуванням же того, що тепло, вироблене на альтернативі, дешевше за аналогічне, вироблене на газі, можна було б щонайменше зробити менш болючим підвищення тарифів на газ, яке запроваджує уряд. А в ідеалі, можна було б навіть, зупинити підвищення тарифів.

На кого працюють борці за екологічні права

Проте альтернатива так і не запрацювала повноцінно. Традиційно переміг політичний популізм. При цьому борці за екологічні права тернополян не запропонували жодного іншого рішення.

Треба розуміти, що більша частина газу в Україні, попри запевнення, що ми його не купуємо в Росії, все таки має російське походження. Цей газ купують європейські країни у тій же Росії, а тоді продають його Україні. Незважаючи на заяви столичних урядовців, сьогодні в Україні на кожну молекулу газу можна почепити етикетку «зроблено в Росії». Без глибокого аналізу зрозуміло для чого Віктор Медведчук скуповує телеканали і чому саме на цих каналах найчастіше з’являються ті, хто виступає проти альтернативи. Відмова від альтернативи — це не лише економічна складова, але й політична та моральна, бо кожен зайвий кубометр газу — додаткові кошти в російську економіку, з якою ми воюємо. Очевидно, що саме ці питання потрібно задавати тим, хто так активно бореться з котельнями на альтернативі, а насправді воює проти енергетичної незалежності України.

Порятує активність громади

Тож сьогодні Тернопіль знову опиняється у тарифній пастці. З одного боку її створюють «нагор», піднімаючи ціну газу. А з іншого укріплюють «знизу» та «ззовні». Платити ж доводиться громаді. Тому треба активізувати позицію громади щодо котелень на альтернативних джерелах палива. Не можна допускати, щоб місто тримали у тарифному рабстві. Сьогодні питання про запровадження «альтернативних» котелень – це питання виживання.

Василь Горбатюк