Днями відбулася презентація результатів аудиту медичних закладів Тернополя, проведених громадською спілкою «Реформи здоров`я». У заході взяли участь магістр Національної академії державного управління при Президентові України Володимир Короленко, голова громадської ради Аркадій Шульга, голова громадської організації «Медична варта», заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра, начальник охорони здоров’я та медичного забезпечення міської ради Ростислав Левчук та керівники комунальних медичних закладів міста.
Зі слів Ростислава Левчука, аудит тернопільських закладів охорони здоров’я був проведений у зв’язку з недостатнім фінансуванням медичної сфери з державного бюджету, адже дефіцит бюджету лише для лікувальних закладів нашого міста у 2018 році складе приблизно 70 млн. грн. Відтак, аудит повинен допомогти створити ефективну і сучасну модель функціонування закладів охорони здоров’я Тернополя.
«На рівні країни активно триває реформа галузі первинної ланки. Проте у Тернополі, після проведення аудиту, виявили, що близько 80 % тернопільських пацієнтів звертаються не за первинною медико-санітарною допомогою, а на вторинну ланку, що веде до нераціонального використання ресурсів, – додає Ростислав Левчук. – Тому першими кроками після отримання результатів аудиту буде оптимізація мережі та галузі загалом, а також оптимізація ресурсного забезпечення для раціонального використання коштів, але без втрати якості надання медичних послуг».
Експерт з Києва Володимир Короленко після проведеного аудиту розповідає, що госпіталізація тернополян демонструє надлишкову кількість ліжок вторинної ланки медичної допомоги, що потребує скорочення або перепрофілювання (щонайменше 170 ліжок є у надлишку).
«Відповідно до даної ситуації та, враховуючи територіальну компактність міста, раціональним рішенням буде перепрофілювання існуючих закладів охорони здоров’я в заклади більш загально-терапевтичного та загально-хірургічного профілю, – коментує Володимир Короленко. – Доцільним також буде сконцентрування педіатричної допомоги для населення міста та області в єдиному медичному центрі».
Важливими напрямками реформи також є впровадження інформаційних технологій таких, як електронна черга та електронний облік, що дозволить економити кошти; сприяння розвитку відновного лікування, зокрема реабілітації після гострих станів, а також розвиток страхової медицини як основи фінансування медицини, прийнятої у більшості європейських країн.
