6 порад, як говорити з роботодавцем про зарплату

Нерідко в описі вакансії роботодавець не вказує рівень зарплати, сподіваючись почути конкретну цифру від пошукача. Згідно з даними дослідження Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна, відсоток вакансій, де вказано діапазон заробітних плат, за останній період не перевищує 50%. Однак є профсфери, у яких роботодавці частіше їх вказують, зокрема, домашній персонал, спорт і будівництво. Спеціалісти hh.ua підібрали 6 порад, як правильно говорити з роботодавцем про зарплату.

  1. Першим про гроші, як правило, заговорює роботодавець і/або рекрутер, але озвучує конкретну цифру — пошукач. Перш ніж говорити про рівень оплати, необхідно детально з’ясувати коло обов’язків, робочий час, повноваження й обмеження. Порушувати грошове питання з порога непрофесійно — рекрутер може подумати, що гроші — основна мотивація отримати місце. Нерідко у великих компаніях, де на кожну посаду претендують десятки фахівців, рівень зарплати озвучується на кінцевому етапі відбору.

 

Однак і ставити зустрічне запитання: «А скільки ви готові мені платити?» теж непрофесійно — хороший фахівець знає не тільки собі ціну, але і рівень зарплат у своїй сфері. Як часто роботодавці вказують у вакансіях заробітні плати?

 

  1. Знати середньоринкову зарплату в галузі потрібно обов’язково. Можна скористатися даними сайтів з працевлаштування, промоніторити вакансії, де зарплата вказана, нарешті запитати у друзів або колег.

 

Крім середньої зарплати, непогано було б дізнатися «вилку» — від і до. Озвучити на попередній співбесіді можна початкову цифру — «Я хочу отримувати не менше, ніж…», з більш конкретною же визначитися після з’ясування всіх нюансів.

 

  1. На етапі співбесіди з’ясувати, чи йдеться про «чисту» зарплату, після вирахування всіх податків, щоб уникнути неприємного подиву після отримання перших виплат.

 

  1. Необхідно чітко формулювати, чому ви хочете отримувати саме таку зарплату. Опорні точки — ринкова ситуація, досвід, досягнення, навички і кваліфікація, а також передбачуваний обсяг роботи. Особисті життєві обставини, наприклад іпотечний кредит, народження дитини, розбита машина, — не аргумент.

 

  1. Бажано заздалегідь визначити для себе рівень «торгу» — скільки відсотків ви готові «скинути» у процесі обговорення передбачуваної зарплати. До речі, роботодавець не обов’язково вибере «найдешевшого» кандидата. Навпаки, рекрутер може засумніватися у вашій кваліфікації. Навіть якщо ви засиділися без роботи, бажано не опускати планку більше, ніж на 10%.

 

  1. Для молодих фахівців без досвіду роботи важливо з’ясувати всі деталі своєї фінансової винагороди: наприклад, як довго доведеться працювати на мінімальну зарплату, які завдання потрібно виконати, щоб отримати підвищення. І визначити для себе, що важливіше на даному етапі — рівень зарплати або отримання досвіду і напрацювання навичок.

Коментарі закриті.