Відійшов у засвіти один із старожилів області. Закрилися сторінки книги долі краєзнавця рідного краю, літературознавця, багатолітнього старшого братчика храму св. апостолів Петра і Павла, вірного подвижника апостольської церкви,  хлібороба, людини, яка  творила літопис родинної колиски – Миколи Пилиповича Тимчука з Підволочиського району.

У 1939 р. Миколу Пилиповича забрали на польсько-німецьку війну, де він  потрапив у німецький полон, у 1942 р. втік з полону. Діставшись до рідної домівки,  у 1944 р. знову разом з сільчанами потрапив на фронт. У 1950 р. парафіяни села обирають Миколу Пилиповича старшим братчиком храму святих апостолів Петра  і Павла. Але згодом церкву закрили. Багато церковного інвентарю було врятовано завдяки п. Миколі. Усе життя старожил пропрацював трактористом у колгоспі «Радянська Україна». Разом з дружиною Антоніною виховав дітей, побудував будинок, посадив фруктовий сад. Дідусь Микола – саме так називали його онуки та правнуки, саме вони і надихали його на життя.

Покійний слуга Божий Микола багато молився за родину, Україну, церкву.

З ранньої весни і до першого снігу  родинне гніздо Тимчуків купалося у квітах,  деревах, завдяки дочці Галюсі –  саме так ніжно називав її тато Микола.

А вишиванки… Їх не злічити у цій домівці! Тож і на поклін до Господа старожила області  спровадили у його  улюбленій  вишиванці.

1-307

Джерело: svoboda.te.ua

Від admin