У Тернополі відкрили унікальний заклад харчування (ФОТО)

20938687_1462037397175177_172383219_nОстаннім часом здоровий спосіб харчування набуває все нових і нових обертів. Люди поступово прокидаються зі стану несвідомості та відкривають у собі давно забуте, а тепер уже знову віднайдене начало – людину-душу.

Вегетаріанство стало трендом. «Рухом» за активний спосіб життя, позбавленим жадоби бути причетним до вбивства живих істот (адже поїдання м’яса, риби прирівнюється до співучасті у тяжкому злочині). Відтак, вегетаріанство – це вибір, який сповідує гуманні, високі морально-етичні цінності.

Відкриття ресторанів за здоровий спосіб життя встигло полонити всю Україну. А тепер і Тернопіль підхопив цю «хвилю»: нещодавно наше місто представило своїм жителям «корисний сюрприз» – можливість насолоджуватися кухнею і її стравами, повністю позбавленими продуктів тваринного походження. Вегетаріанське кафе «Румбамбар», яке запрацювало віднедавна, розташоване у самому «серці» Тернополя, по вул. Й. Сліпого, 5/53.

Щодо мотивів його створення, користі та необхідності споживати виключно рослинну їжу, спілкувалася із власницею закладу Христиною Сарабун.

20891349_1462037410508509_666687983_n

«Вегетаріанство має стати поштовхом для кожного з нас до більш свідомісного життя»

Вітаю, Христино! Дуже втішена нагодою поспілкуватися з Вами, оскільки я й сама зацікавлена у розвитку харчування, яке би передбачало у раціоні відсутність м’ясних продуктів. «Румбамбар» це перше вегакафе в Україні?

 – Привіт! Поки що це ще не мережа, але це лише поки. А взагалі – плануємо розширитися у мережу. Дякувати Богу, вегетаріанство та здоровий спосіб життя вже стали трендом. Я думаю, що людям варто сприйняти це вже як належне, і вегетаріанство має стати поштовхом для кожного з нас до більш свідомісного життя.

20938687_1462037397175177_172383219_n
Вегетаріанкою є тільки Ви, чи батьки також?

– Уся сім’я нем’ясоїдна. Їжі тваринного складу не вживаємо уже приблизно десять років.

Як виникла ідея створення вегетаріанського закладу харчування? З чого все розпочалося?

– Усе почалося зі створення атлетично-оздоровчого фітнес-центру «Каруна». Але ми із сім’єю трохи схибили – спершу у команду набирали усіх охочих, переважна кількість людей були із шкідливими звичками: палили, вживали алкоголь… Проте згодом зрозуміли свою помилку – треба залучати однодумців. Коли ми відкривали «Каруну», мали ідею – прищепити людям жагу до здорового способу життя. Спочатку ми не акцентували на цінностях вегетаріанства, за основу брали те, що кожна людина має робити свій вибір. До того ж, асоціація з «Каруною» – це тренажерний зал, «залізо», «качки», а отже і стереотипи, що для підтримки «форми» потрібно їсти м’ясо. Зі спортсменами мали постійні конфлікти та непорозуміння, тому що це були люди агресивні, амбітні, котрі не вміли керувати силою. Потім «відсіяли» частину з них і зараз спортивний центр відвідують люди, які прагнуть саморозвитку, виховують у собі самодисципліну.

А як дійшли думки щодо відкриття ресторану?

– Взагалі, це була мрія моєї мами – відкрити вегетаріанський заклад. З того все й почалося. Три роки тому ми пробували започаткувати на базі спортивного комплексу ресторан здорової кухні «Каруна». Але спроба провалилася, тому що, як не дивно, не знайшлося однодумців, котрі би підтримали ідеї здоров’я, саморозвитку…

«Ми думали, в Україні війна і людям не до здорової їжі, мовляв, це не на часі. Проте я не переставала вірила в ідею здорового харчування»

20916957_1462037377175179_929073357_n

Труднощі на шляху до якихось звершень – це, здається, невідємна складова життя… 

–  І з цим ми дуже тісно зіткнулися. Було важливо, щоби персонал теж поділяв наші погляди, а от шеф-кухар цього не розумів та відмовлявся готувати корисну для здоров’я їжу. У певний момент мій батько зневірився в ідеї запустити ресторан здорового харчування. До того ж, тоді розпочалися революція Гідності, воєнні дії. Це була основна причина відмови від мети: в Україні війна і людям не до здорової кухні, мовляв, це не на часі. Проте, я не переставала вірити. Після народження дитини  мала достатньо часу для аналізу помилок з огляду на попередній досвід. Підказала батькам, що неможливо відкрити успішний ресторан здорової їжі без людей, що свято вірять у спільні ідеї.

«Після появи доньки у мене відбулося прояснення, певне розширення свідомості. Відтоді ідея здорової їжі почала потроху втілюватися у реальність»

– Саме ця підказка й змінила усю поточну ситуацію?

 – На розворушення «застиглої» ситуації вплинуло народження дитини! Після появи доньки у мене відбулося прояснення, певне розширення свідомості. Я проаналізувала наші помилки зі сторони, так би мовити, опосередкованого спостерігача і зрозуміла: ми «крутимося» по колу на одній «каруселі», нам треба якомога швидше зійти з неї! Відтоді ідея здорової їжі почала потроху втілюватися у реальність.

– Як саме це відбулося? Що запустило важіль змін, від чого реалізація мрії почала врешті «розрухуватися»?

 – Одного дня нам зателефонували із команди реаліті-шоу «На ножах» і запропонували взяти участь у зйомках цієї програми. Сценаристи шоу шукали ресторан у Тернополі, який би знаходився подалі від центру. Багато закладів відмовилися від участі, тому що їх налякала концепція шоу. Але ми погодилися. Я ж-бо зрозуміла – це наш шанс щось змінити, покращити. Першого разу ми не пройшли кастинг. Помилкою було те, що ми робили вигляд, ніби у нас відсутні проблеми, але ж вдосконаленню немає меж і треба було продемонструвати команді шоу, що нам ще є куди рухатися.

– І як вдалося розв’язати Гордіїв вузол? 

– Якось до нас у «Каруну» прийшла на пост адміністратора дівчина, звати її Надія. Вона працювала раніше у фітнес-клубі «5 елемент», що в Києві. І сказала: «Я знаю як запустити систему співпраці між рестораном та фітнес-центром». Згідно з її словами, кухня мала бути не стільки вегетаріанською, як здоровою. Дівчина запропонувала cпершу розпочати із м’ясної їжі, а далі поволі перейти до більш здорової, повністю виключивши з кухні м’ясні продукти. Ми почали складати план виходу з кризової ситуації. Надія була зацікавлена у здоровій їжі, була нашим однодумцем та із запалом вірила в ідею ресторану здорового харчування.

Тож, ми мали два можливих варіанти: перший – згадати про кастинг і другий – як знайти вихід самостійно. Ми обміркували: ресторан так чи інакше «у мінусах», а шоу «На ножах» може вивести нас на новий рівень, зробити рекламу здоровому харчуванню. Обрали перший варіант. І, о, еврика, – нам вдалося пройти останній день кастингу, від чого були здивовані – як так? Адже попередня спроба зазнала невдачі. Але ми це зробили! То наче пройти масштабний тренінг і здобути безцінний досвід, витримавши випробування різного роду. Нам задавали креативні питання, що потребували нестандартних відповідей, це були питання на кмітливість, як неординарно вирішити проблему у той чи інший спосіб. Зйомки тривали 4-5 днів. Опісля режисери запропонували закладу концепцію фітнес-центру. Тоді ми переїхали у центральну частину міста. Це було значно дешевше, ніж вкладати гроші у рекламу «Каруни».

«Мама отримала перелом хребта і ця подія кардинально перевернула наш світогляд» 

Дуже часто поштовхом до переосмислення життєвих цінностей та цілей життя стають якісь, здавалося б, непоправні ситуації…
– У нашому випадку саме так і відбулося: переорієнтуватися на більш зріле і свідоме життя сколихнула невтішна історія. Мама отримала перелом хребта, – років тринадцять тому. Ця подія кардинально перевернула наш світогляд. Мамина травма не зросталася, медпрацівники прогнозували їй інвалідний візок і довічне вживання «Кальцеміну» та знеболювального. Лікарі практично залишили маму напризволяще. У неї появилися сильні болі, надто чутлива реакція на зміну погоди, мама не могла висидіти на стільці більш ніж 30 хвилин… Батько почав шукати нетрадиційні методи оздоровлення, які би поставили матір на ноги.

«Уже через рік після маминої травми ми повністю змінили спосіб життя. Проте, отримали натомість іншу невдачу: друзі нашої сім’ї відвернулися від нас» 

– Якось мудрий чоловік сказав, що людина, яка у житті опирається лише на матеріальну базу, забуваючи про духовну, може мати проблеми з хребтом. Оскільки втрачається опора, єдність двох начал. Тому через брак гармонії виникає дисбаланс. Узагалі, багато хвороб і травм мають психосоматичне підґрунтя, тобто виникають через психологічні зрушення

– До моменту отримання травми мої батьки, як і більшість бізнесменів, вели нездоровий спосіб життя: зустрічі з друзями у ресторанах, світські заходи… Однак уже через рік після маминого потрясіння ми повністю змінили спосіб життя. Проте, отримали натомість іншу невдачу: друзі нашої сім’ї відвернулися від нас… І, начебто, було багато охочих допомогти, але ж проведення часу з друзями передбачає – що: гучні «гуляння», святкування, які неодмінно і нерозривно пов’язані з випивкою… Мої батьки вже не розуміли сенсу відвідувати подібні заходи через зміну свого життя і його пріоритетів.

«Микола Касьян сказав, що матері необхідно приїздити до нього щопівроку, однак гарантії на здорове життя і подолання травми не давав»

– Батько відвозив маму до Миколи Касьяна – лікаря мануальної терапії. Той сказав, що матері необхідно приїздити до нього щопівроку, однак гарантії на подальше здорове життя і подолання травми не давав. Проходили акупунктуру, врешті, потрапили до дієтолога, яка радила обмежити споживання м’яса. Ця жінка лікувала травами. Завдячуючи їй, почали пити очищену воду – замість усіляких «магазинних» соків, поступово змінюючи харчування. М’ясо виключили із раціону частково, раз на тиждень усе ж вживаючи птицю і телятину (до того ми споживали м’ясо майже тричі на день – були типовими м’ясоїдами). Раніше дивувалися: як можна вживати м’ясні продукти, рибу усього раз на тиждень – це ж так рідко!

«Руйнуючи «шаблон», стереотип, що м’ясо – це «здоров’я і сила», зрозуміли, що його відсутність у раціоні – це ще і духовний розвиток»

Наскільки я знаю, вегетаріанство можна умовно поділити на кілька видів: коли не їдять мяса з гуманних, морально-етичних міркувань (шкода тварин); з медичних (шкода здоров’ю) і духовних.

– Руйнуючи «шаблон», стереотип, що м’ясо – це «здоров’я і сила», зрозуміли, що його відсутність у раціоні – це ще і духовний розвиток. Адже відмова від вживання м’ясних продуктів очищує розум, впливає не тільки на здоров’я фізичне, а й психічне. Це і гуманне ставлення до всього живого, що рухається.

Узагалі, перед тим, як прийняти вибір на користь здоров’я, я прочитала різноманітні книги про здорове харчування та самовдосконалення, світобудову. І якось сказала мамі: «Востаннє ми їли м’ясо близько трьох місяців тому, давай відмовимося від його споживання цілком і повністю, адже ми і так чудово почуваємося».

Мама відповіла згодою, і я запитала у неї: «Як бути татові і брату, адже вони мужчини і стереотипно, що без м’яса їм не обійтись?». Але це лише стереотипно. Батько теж не був повністю здоровим; йому, як і мамі, порадили здорове харчування, що передбачало відмову від усього, що має у своєму складі тваринний продукт. Тому батько, а заразом і мій брат, одноголосно підтримали рішення стати вегетаріанцями. Відтоді уся сім’я, вслід за матір’ю, перейшла на овочі. Поступово м’ясо, рибу і яйця вживали все менше і менше.

– Донечка обходилася без мяса із самого народження?

Авжеж! Будучи вагітною, я вже давно забула що таке тваринна їжа. Зараз моя Рада – цілком здорове й щасливе дитя.

20884901_1462063647172552_35429097_n

«У своїх стравах використовуємо коричневий цукор та натуральний медстараємося зменшувати додавання солі. Хліб готуємо із цільнозернового борошна, без дріжджів і яєць»

– Розкажіть, будь ласка, про асортимент страв, продукти, що пропонуєте на продаж. Адже у крамничці маєте багато смаколиків. Чим найбільше люблять ласувати тернополяни і гості міста, коли відвідують ваше кафе?

– Із самого початку мама шукала допомоги у вегетаріанських спільнотах, які є в Тернополі, і так декілька місяців тому познайомилася з пані Зоєю, – висококласним спеціалістом кухонної справи. Зараз ця жінка навчає наших працівників-вегетаріанців як правильно готувати здорову їжу. Пані Зоя – з Тернополя, однак вона багато подорожувала, – в цілях саморозвитку і самовдосконалення; навчалася приготуванню страв у різних країнах. Була в Індії, Бельгії, де проводила майстер-класи із ведичної кухні (аюрведи – ред.). Усе, що подаємо у нашому закладі – все завдяки пані Зої.

У крамниці є солодощі, які замовляємо з України, є й те, що виготовляємо власноруч. Це, приміром, сироїдницькі: хлібці, пастили, шоколад ручної роботи, печиво; різноманітні цукерки, суперфуди. Солодке робимо як за рецептурою пані Зої, так і за маминими рецептами. Пробували, експериментували; відпрацьовуємо різні технології приготування, щоб довершити меню.

У нас можна придбати продукти на основі молока, наприклад, панір (домашній сир, Індія – ред.).
У своїх стравах використовуємо коричневий цукор та натуральний мед, стараємося зменшувати додавання солі. Хліб готуємо із цільнозернового борошна, без дріжджів і яєць.

– Плануєте у подальшому урізноманітнювати, розширювати меню?

 – У подальшому асортимент буде збільшуватися, наразі багато рецептів, що знаходяться на стадії тестування. Плануємо у майбутньому продавати різні спеції, мікси. Також маємо на меті доповнити асортимент нашого меню, додати більше сироїдницьких страв: салатів і супів, веганських страв без молока, солодощів; збільшити різноманіття чаїв.

Щодо інтер’єру, то дизайн закладу створювала пані Ірина, яка власноруч розфарбувала стіни. Найближчим часом, замість зірваних живих квітів, оскільки шкода їх, буде більше рослин у вазонах.

 – Як відноситеся до сироїдства? Практикуєте чи, можливо, плануєте перехід до їжі, яка не піддаватиметься тепловій обробці? 

– Три роки тому усією сім’єю пробували сироїдити, однак нас вистачило на три місяці. Не витримали психологічно, «зіскочили». Сироїдили з кінця весни і до кінця вересня. Одначе зупинив психологічний фактор: «що їсти взимку», якщо не можна вживати консервацію. Бо ж суть сироїдіння – це термічно необроблені продукти.

– «Румбамбар» – це, з німецької, «ревінь». Не дивно, чому ви підібрали для кафе таку назву. Спеціалізується ж воно на рослинній їжі… А як дійшли думки саме щодо ревеню? Рослинне царство ж он яке багате!

– У Тернополі якось відкривався заклад, і треба було обрати йому назву. Люди пропонували різні варіанти, серед них була і назва нашого ресторану. Я собі подумала: «Румбамбар, цікава назва як для бару, фреш-бару». Гра слів: «румба», «бар». І запропонувала ідею назви мамі. Ця назва дала матері поштовх взяти відповідальність і втілити свою мрію, відкривши кафе. Спершу ми думали над відкриттям фреш-бару. Я запропонувала батькам концепцію закладу, в якому будуть подавати смузі, коктейлі, фреші, напої загалом. Але назва «Румбамбар» настільки сподобалася усім, що ми вирішили відкрити не фреш-бар, а вегетаріанське кафе! Так мамина мрія здійснилася, а ми з батьком допомагаємо в успішному становленні нововідкритого вегакафе!

Матеріал: Софія Пасічник

Фото:«Румбамбар» і Софія Пасічник

Коментарі закриті.