Серпень прилетів – до осені тридцять днів

alinka-towerОсь і серпень. Ще тридцять днів після його початку – і осінь. Але стоп! До чого тут осінь, якщо серпень тільки розпочинається і попереду чотири тижні спеки, канікул, літніх вражень та відпусток?! Воно то так, але, на жаль, ці гарячі дні пролітають дуже швидко. На курортах цей час – «high season» – період, коли приморські міста, містечка і селища вщент наповнені бажаючими максимально змістовно провести час біля моря.

Як саме?  Плаваючи на матраці чи в надувному колі з качечкою, валяючись на лежаку чи килимку, щедро намащуючись кремом «від» чи «для» засмаги (що вже кому більше потрібно), зводячи замки із піску чи влаштовуючи запливи на дальність до найближчого червоного буйка під сердите свистіння рятувальників у їхні «звуковидаваючі» знаряддя праці.

І щоб потім обов’язково на роботі чи перед подругами (знайомими, друзями, батьками, однокласниками) гордо хизуватися «різницею» (хто вже хизувався, той знає про що йдеться)! До речі, про курортні знайомства, романи та пригоди, як і про сімейний відпочинок з дітьми, бабусями та родинами наразі розповідати не будемо. Це окрема тема і ціла купа веселих, смішних, банальних та не дуже сюжетів, про які треба згадувати довгими зимовими вечорами, тобто, коли є час і бажання це робити. Тим більше, багато хто у такі історії ще тільки збирається потрапляти цього літа, тому у них ще все попереду!

Чомусь у всіх склалися стереотипи, що літо – найкращий час для відпочинку. Звичайно, для тих, хто пов’язаний із навчанням у вузі чи школі, та й навіть для батьків юних учнів, які свій святий батьківський обов’язок вбачають у неодмінному літньому оздоровленні своїх чад на морі, тільки у літні місяці є можливість здійснити задумане. Ті, хто не прив’язаний до якихось певних часових рамок, обмежених кінцем і початком навчального року, ще мають шанс виїздити на курорт в кінці травня чи на початку вересня. Вони тоді можуть тішитися не дуже сильною спекою, невеликою навалою голих тіл на пляжі, відсутністю черг за квитками додому, можливістю швидко знайти в кафе біля моря вільний столик і цілою купою інших принад.

Для тих, хто не любить стереотипів, є чудова можливість відпочивати взимку, катаючись на гірськолижних курортах чи ніжачись на теплому сонечку Єгипту. Правда, є в цих випадках і свої нюанси, і якщо до нашого рідного карпатського Славськаі з його горами, підйомниками та лижними спусками (мовчимо про Буковель із його цінами та гламурністю) ще якось можна, не дуже напружуючись, потрапити, то для поїздки в Єгипет доведеться добре таки «піднапрягтися», обмежуючи себе в багатьох речах, щоб потім за тиждень розпустити все, що так довго зароблялося, але відчувати себе героєм, кайфуючи від такого сорту екстремізму.

Є, звичайно, прихильники і відпочинку на рідній дачі чи в селі у бабусі: сидиш собі на порозі скромного будиночка, гризеш власноруч вирощену морквинку і тішишся – купу грошей економиш, екологічно чисті продукти без нітратів споживаєш, та й переакліматизовуватися не потрібно.

Особливу групу щодо вибору місця відпочинку становлять люди, які ненавидять вилежуватися на пляжах, а тим більше, – робити те, що всі. Саме їм для повного щастя потрібна гітара, намет і група вірних надійних друзів, з якими можна як піти в гори, так і сплавлятися в байдарках гірськими річками, як займатися розкопуванням слідів давно загиблих цивілізацій, так і влаштовувати полювання на Йєтті в Гімалаях.

До цієї ж групи невиправних романтиків і прихильників гострих відчуттів належать і яхтсмени, які, часом навіть власноруч будуючи свої незрівнянні яхти, вирушають у навколосвітні подорожі, не боячись ні штормів, ні туманів, ні піратів, ні акул. От для них то і справді все одно, в яку пору року вирушати в плавання, бо на кожному континенті пори року бувають не зовсім так, як звиклося. І якщо буруни мису Горн краще минати, приміром, у вересні, то біля берегу Слонової кості краще пропливати на початку липня.

Дивному і мало кому зрозумілому племені серферів також особливо не потрібні певні часові визначення для відпочинку – зима чи літо. Вони просто мандрують світом в пошуку найвищих хвиль, а їхні колеги віндсерфінгісти шукають на континентах Землі місця і дні найкращого вітру.

А взагалі, яка різниця, де і як відпочивати, головне, щоб це людям подобалося і вони отримували від такого способу проведення часу максимум задоволення. Вибираючи час і місце для відпочинку, в принципі, не так вже й важливо керуватися прикладом сусідки з третього поверху чи кращої подруги, аби не виглядати гірше їх. Відпочинок – це наша особиста справа, і якщо в організму є потреба просто місяць пролежати вдома на дивані, читаючи улюблені книжки і спостерігаючи, як за вікном іде дощ і з дерев облітає листя, треба цю потребу задовольняти, бо це наше життя, і про те, як ми його проводимо, звітуватися, врешті-решт, доводиться тільки перед собою.

 Олена Лайко «Тернопільська Липа»

 

Коментарі закриті.