Тернополянка відшукала для себе прабабусину вишиванку



Вишиванка – це не тільки елемент одягу та атрибут патріотизму – це дещо більше: святе, духовне – генетична пам’ять, у якій зашифрований особливий код нації. Кожного разу, коли майстрині вишивають такий скарб, вони кодують у ньому сукупність енергій, які творять довершену і гармонійну долю людини. Вишиванку одягають в особливих випадках, тому що це пам’ять про щось сакральне, особисте і глибоке. Історію про свою родинну вишиванку розповідає тернополянка, доцент кафедри ортопедичної стоматології Тернопільського державного медичного університету імені Івана Горбачевського Тетяна Дзецюх.

dzezuh-1…Моя Борщівська вишиванка має свою давню історію. Вишивала її ще моя прабабуся в мальовничому селі Худиївці Борщівського району. Вона фарбувала нитки для вишивання лише природними барвниками. Брала те, що було під рукою: кору, коріння, листя і квіти. Для закріплення кольору нитки запікала у житньому тісті, – так вони не втрачали забарвлення впродовж століть. Ще й самостійно ткала конопляне полотно. Така сорочка стала оберегом та духовною потребою нашого роду і була передана у 1917 році моїй бабусі. Однак у 1959 році, коли народилася моя мама, бабуся вирізала домоткане полотно із сорочки та запеленала ним новонароджене дитя (зі спогадів маминої сестри, якій на той момент було десять років). А саму вишивку заховала у потайний відділ старенької скрині…

Щодо мене, то я з дитинства мріяла про красиву вишиванку. Не раз відвідувала ярмарки, виставки, де майстрині пропонували свої чудові вироби. Та якось не складалося… Чомусь жодна з них не припала мені до душі. Поки…

Рік тому я вирішила навести лад у бабусиній старенькій скрині. З цікавістю переглядала її вміст. Моя бабуся теж полюбляла вишивати, тому там було чимало вишитих рушників, килимів… І, натрапивши на потайний відділ скрині, я віднайшла цікавий вміст: з клубка вишитого рушника, зав’язаного на декілька вузликів, випали старенькі шматки красивої Борщівської вишиванки. Попри значний бруд на них, заплутаний павутинням, ця вишивка видалась мені самим найкращим, що я бачила в своєму житті. А після прання вона стала ще красивішою. Вона заграла усіма барвами так, ніби просилася відновити свою попередню красу.

dzezuh-2Повернувшись до Тернополя, я звернулася до чудової майстрині – Надії Вичівської, котра надала бабусиному скарбу нове життя! Дякую Вам! Тепер радію з того, що маю змогу одягнути родинний оберіг, в якому ще моя прабабуся закодувала сукупність енергій задля щасливої, довершеної та гармонійної долі нашого роду.

Бережімо свій код нації! Зі святом нас усіх! З Днем Вишиванки!

(Фото автора)

Поділитися новиною

Share to Google Plus
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Залишити коментар