Тернопільський педагог Тетяна Копка: «Сучасні діти є пошуковцями істини, з якими дуже цікаво»

kopka-116Тетяна Вікторівна Копка працює вчителем початкових класів з першого дня після закінчення вузу – Тернопільського педагогічного інституту. Якщо бути точним, то з 15 серпня 1983 року. Більше того, як влаштувалася в Тернопільську спеціалізовану школу №3 з поглибленим вивченням іноземних мов, так і «не зраджує» їй впродовж тридцяти трьох років, щоранку поспішаючи у знайомий клас на другому поверсі до своїх школяриків.

kopka-12«Уже «внуки» мої школу позакінчували», – жартує Тетяна Вікторівна, тому що випустила навіть уже дітей своїх перших учнів. До речі, і зараз у класі, який вчить, є доньки та синочки її випускників. «Маю уже більше десяти випусків, – говорить вона. – І всіх своїх учнів пам’ятаю – імена, прізвища, і досі часто зустрічаємося і з батьками, і з дітьми».

Зрозуміло, що за час педагогічної діяльності Тетяні Вікторівні довелося пропустити через свої серце та досвід дуже багато дітей – непосидючих і спокійних, енергійних і врівноважених, любителів математики і шанувальників мови, впевнених у собі ерудитів і затятих «чомучок». Тому може порівняти різні покоління учнів, – якими вони були колись і якими є тепер.

kopka-115

«Теперішні діти зовсім інакші, – розповідає вона. – Їх зацікавити дуже важко, тому потребують зовсім інших прийомів у подачі матеріалу, ніж це було колись. Вони хочуть бути пошуковцями, прагнуть самі брати участь у здобутті нового. І відповідно, методи викладання ми вже шукаємо сучасні. Відвідуємо семінари, зокрема, і на базі нашої школи, читаємо журнали, знаходимо новинки в Інтернеті, удосконалюємося постійно».

Цьогоріч Тетяна Копка стала переможцем обласного етапу конкурсу «Вчитель року-2017» у номінації «Початкова освіта» і зараз активно готується до третього, всеукраїнського туру. До речі, це вже не перше таке фахове випробування у професійній біографії педагога.

kopka-113

«Перший конкурс «Вчитель року» був у 1995 році, саме тоді я й випробовувала себе у ньому. Тоді, правда, змагались у ньому всі вчителі, всі предмети були разом, – згадує Тетяна Вікторівна. – Потім, у 2004-му, брала участь у конкурсі «Класний керівник року». Тоді ми, нас було троє з Тернополя, теж дійшли до всеукраїнського рівня. І ось тепер – «Учитель року-2017».

Для Тетяни Копки цьогорічний конкурс розпочався із міського етапу. Урок, який представила тут, на тему «Розвиток творчих здібностей на уроках української мови та літературного читання», підкорив усе журі і дав можливість пройти далі, на обласні змагання.

Цей тур зібрав двадцять двоє вчителів початкових класів з усієї області. На них чекали досить складні випробування, серед яких, зокрема, проведення майстер-класу, захист проекту, експертиза підручників, психолого-педагогічні тести тощо. Конкуренція була дуже високою, оскільки кожен із конкурсантів намагався проявити себе якнайкраще. В результаті у фінал пройшло шестеро педагогів. Саме вони на цьому етапі змагань, ввечері отримавши конкурсне завдання – тему уроку з української мови в третьому класі, вже на наступний ранок повинні були підготувати конспект і продемонструвати його в реальному вигляді та часі перед поважною комісією. Це був урок з української мови в третьому класі на тему «Написання листа». Відбувався конкурс на базі Тернопільської ЗОШ №24. Оскільки там якраз шість класів на паралелі, то кожен із конкурсантів шляхом жеребкування вибрав той, у якому і давав свій урок.

kopka-116

«У мене діти писали листа воїнам, – розповідає Тетяна Копка. – Третьокласники – це якраз такий вік, коли вони вже можуть висловити свої думки, а живучи в реаліях нашого часу, розуміти, що таке війна і хто вони – наші захисники. Тому діти написали дуже гарні, душевні листи, і ми пообіцяли, що через волонтерів відправимо їх на фронт».

В результаті вердикт журі був одностайним – честь Тернопілля на третьому турі Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року-2017» у номінації «Початкова освіта» захищатиме Тетяна Копка.

kopka-114

«Конкурси тепер стали складнішими – і завдань більше: різноманітних, несподіваних, дуже неординарних. Тому треба бути готовим до будь-яких видів випробувань, аби показати усі свої знання та можливості. Хоча й досвід теж відіграє тут свою вагому роль», – каже Тетяна Вікторівна.

А от якраз досвіду їй, за понад тридцять років педагогічного стажу, і не позичати, тому й поділитися є чим. За словами педагога, методика викладання у початкових класах за ці роки особливо не змінилася, але форми роботи, подачі матеріалу стали зовсім іншими.

«Порівнюючи з першими роками, коли я прийшла на роботу, то все було так: ми даємо знання, а учні їх відтворюють. Тепер на перший план вийшов пошуковий аспект, щоб діти самі знаходили виходи з тієї чи іншої ситуації, ставали активними співучасниками уроку. Коли щось не вдається, педагог, відповідно, їх направляє, і вони із задоволенням включаються в таку роботу. Тому якщо раніше вчитель говорив дітям: «робіть так», то тепер до цієї вимоги додається і «зверніть увагу», і «проаналізуйте», і «висловлюйте свою думку». Я, до речі, постійно наголошую – не бійтеся помилятися, адже коли ми помиляємося, то також знаходимо істину. І діти, бачу, цього вже й справді не бояться. Так і виходить, що один каже свою версію, інший – щось друге, хтось – третє. Ми записуємо на дошці всі можливі варіанти, кожен свою думку доводить, щоб вивести істину, і тоді разом доходимо до консенсусу. От такими є пошуковцями сучасні діти. Найголовніше, що їм це дуже цікаво, і нам, вчителям, – теж».

kopka-117Як переконана Тетяна Копка, вміння доводити свою думку обов’язково знадобиться дітям в житті, адже без цього в дорослому світі не обійтися. Тому й намагається навчити цього своїх вихованців ще з першого класу. А ще усім випускам не втомлюється повторювати, як життєве кредо, слова Василя Симоненка про те, що «можна жить, а можна існувати, можна думать, можна повторять, та не можуть душу зігрівати, ті що не палають, не горять». І сама активно дотримується саме такої життєвої позиції.

Олена Лайко, “Тернопільська Липа”

Фото з особистого архіву Тетяни Копки та Ярослава Маслюка

Коментарі закриті.