Загиблого в АТО воїна вшанували на Тернопільщині

“Як умру – то по-геройськи”, – під такою назвою у РБНТ 26 липня 2015 року відбувся вечір пам’яті, присвячений річниці від дня загибелі Ореста Квача, Героя, Патріота, учасника АТО, Революції Гідності. Свіча пам’яті, запалена матір’ю Аллою Василівною та сестрою Анастасією на фоні плакату, де усміхнений Орест дивиться на присутніх у залі і молитва «Отче наш…» пройняло всіх до глибини душі. Війна на Сході, як ніколи, наблизилася у наші серця і стала особистою справою кожного.

Повідомили у Заліщицькій РДА.

Спогади матері Алли Василівни, бойового побратима Віктора Чоботаря – «Гатило» підкреслювали честь і гідність Ореста, його незбориме бажання реалізувати свій талант у військовій справі. І рефреном звучали слова ведучої і автора сценарію Г. Навізівської про його присутність у залі, про те, що за коротких 23 роки він зробив усе, щоб залишитися у пам’яті справжньою Людиною з усіма найкращими рисами його характеру. Спогади товаришів Р. Лубинського, А. Юркевича про Ореста – Воїна світла підкреслювали його нездоланність духу, його прагнення організувати навколо себе тих, хто серцем і душею готовий стати на захист Вітчизни. У нього були вихованість і благородство, організаторський хист і запальна вдача, бажання ризикувати заради друга і не по роках поміркованість.

Змінювалися фотографії з родинного архіву. Перед очима глядачів Орест дитина, підліток, юнак, боєць, патріот серед сім’ї, друзів, коханої у рідному краї, гімназії, військовому ліцеї ім.. І. Богуна, на барикадах Києва, у зоні АТО на сході України. Герой міг зробити ще багато – любити рідних, близьких, кохати, досягати спортивних висот, виховувати молоде покоління, насолоджуватися життям. Але Перун, який з Небес постійно надсилав віщі знаки для Ореста, забрав його душу у своє військо, щоб там той продовжив боротьбу проти сил Зла.

У вечері проникливо прозвучали пісні у виконанні О. Сороки («Обірвалась синова пісня»), О.Курик («Небесна сотня білих журавлів»), Г. Навізівської («У лісі, під дубом столітнім»), М. Грабовецької (Хай ангели вас захистять крильми»), гурту «Правиця» («Повіяв вітер степовий»), тріо у складі Л. Ковальчук, О. Сороки, О. Курик («Україно, молюся за тебе»), читали вірші про героїв Небесної Сотні та АТО М. Бабій, М. Джумага («Пробач мені, мамо»), Т. Савків («Коли будуть мамо питати»).

Представники козацького клубу «Чорногірські козаки» (керівник В. Одайський, м. Ворохта) проведи показовий виступ з бойового спаса, яким захоплювався Орест.

Пам’ять про Героя, Воїна вшановують у рідному краї. На стіні гімназії, де протягом 2001 – 2006 років навчався, відкрита пам’ятна дошка, у навчальному закладі започатковано щорічну премію Ореста Квача, якою нагороджуються активісти суспільного життя за громадянську позицію. 3 травня 2015 року, у день створення батальйону «Айдар» посмертно Ореста нагородили орденом «За вірність присязі», Указом Президента від 28 червня 2015 року Герой нагороджений орденом «За мужність ІІІ ступня» (посмертно). Як активному учасникові клубу «Характерник» йому присвоєно звання майстер спорту з фрі-файту (посмертно), лауреата обласної акції «Гордість Тернопілля – 2014»

Герої вмирають першими. Їх душі на небесах продовжують допомагати нам, щоб рідну землю не плюндрував ворог, щоб на місце полеглих прийшли інші.

На вечері прозвучали слова вдячності батькам Ореста – Аллі Василівні та Арсену Дмитровичу за сина-патріота, який віддав життя за Україну.

Слова матері, які запали в душу кожного, «Я нещасна, що мій син загинув, але я щаслива, що мала такого сина».

А син Орест ще у молодших класах у своєму щоденнику записав «Як умру – то геройськи…».


Коментарі закриті.