Примари у мистецькій галереї Тернополя (фото)

Image00007Упродовж 22-29 серпня у тернопільській галереї «Бункермуз» можна зануритися в історію мандрівки молоточка Lewel у світі, де він зустрічає дивовижних персонажів, потрапляє в різні ситуації, а врешті його викрадає чорний фургон із Примарами і глядач потрапляє в «Примарний світ».

Така сюжетна лінія нової експозиції від молодого художника Артема Прута. Серія носить назву «Hydra» — це світ десь у далекому майбутньому, в космосі, але він переплітається з тим місцем, де мешкає автор, — Києвом. Раніше цей світ побачили кияни, а вчора футуристичний всесвіт на 25 полотнах, постерах, фото і скейтбордах відкрився перед тернополянами.

Роботи Артема і його стиль життя видають в ньому інфантильного молодого чоловіка: захоплення скейтбордом, комп’ютерними іграми, мультфільмами…

– Це так, – згоджується автор. – Мартін Скорсезе теж інфантильний, а йому вже поза сімдесят. Це молодість, це безтурботність, це та енергетика, яку я хочу передати, аби люди, котрі дивляться на картини, могли відволіктися від буденності.

 Над цією серією митець-самоучка працював 4 місяці. Його надихали фільми, 8-ми бітні ігри та анімаційна графіка.

– Картини створюються на одній емоції та в одній кольоровій гамі. Малював вдома вночі, тому часто виходив на вулицю, подивитися на зорі… Зразком для постерів слугували старі циркові плакати.

Артем Прут працює в стилі neo-psychodelic future fine-art. Професійної освіти, як і вищої освіти взагалі митець не має. За пару років після закінчення школи хлопець став працювати дизайнером. Перша персональна виставка відбулася у 2012 році. Своїх персонажів малює з 15-ти років. Тоді захоплювався скейтбордингом і перше, що малював, – це дизайн скейтів зі своїми персонажами (два з них представлені на виставці). Фантастичні герої стали для нього настільки рідними, що Артем навіть подорожує з ними на плечах. На виставці представлені два десятки фото «лайфстайл» з подорожей двох джинсових курточок з привидами і самі ж курточки.

– Я завжди мріяв робити мультфільми. Якось увірвався на анімаційну студію «Борисфен» у Києві зі своїми короткими роликами. Директор, француз, дуже сварився на мене, закинувши ноги на стіл, за те, що я пройшов до нього, минувши всю охорону. На роботу мене не взяли. Але я не засмутився. Для мене кожна картина – це стоп-кадр з якогось мультфільму. Завжди намагаюся створити таку роботу, в якій глядач побачить щось своє. Хочу, щоби він сам зміг придумати свій розвиток подій та свій сюжет.

 Чим закінчуються пригоди молоточка – ми не знаємо, проте кожен може придумати власну розв’язку.

 Марія Богданович,  Тернопільська липа

Фото автора

 

 



Коментарі закриті.