Історії біженців, які перебувають на Тернопільщині: одні шантажують, інші просяться на війну

19462805Різні люди їдуть на Тернопільщину зі сходу. Дуже часто можна чути негативні відгуки про біженців у Тернополі та у тернопільських ЗМІ. Також нещодавно в соцмережах був поширений допис, нібито біженців, які скаржаться, що тернопільські волонтери обіцяли їх поселити у центрі Тернополя, а насправді поселили у селі. Можливо це і чергова спроба посіяти розбрат між Сходом та Заходом України, а можливо відгук не зовсім вдячних людей. 

Проте є й чесні та відповідальні люди, які намагаються не тільки маніпулювати своїм статусом внутрішнього біженця, а й бути чимось корисними своїй країні.

Це каже волонтер Ірина Жигунова.

Пропонуємо Вам три їсторії, які розповіла волонтерка.

Чоловік зі Сходу рветься на війну

Бувають різні випадки і різні люди. Ось як цей:

–  Батько привіз родину в Тернопіль і не зважаючи на вік (45 років) через який не підпадає під мобілізацію, наполегливо шукає шляхи, щоб із своєю військовою спеціальністю, водій БМП, бути корисним армії під час АТО і визволяти рідні міста. І в цьому ми разом з усіма службами йому допомагаємо, – каже Ірина Жигунова

Безпеку, дах над головою, харчування і медичне забезпечення його дружині і дитині тернопільські волонтери гарантували.

Жінка із Лисичанська хоче повернутись додому, щоб працювати

– Живе в нас жінка з дитиною, яка вже сьогодні рветься повернутися в щойновизволений Лисичанськ, бо вона матеріально-відповідальна особа і треба робити інвентаризацію на розгромленому підприємстві, – ділиться волонтерка

Деякі біженці шантажуть волонтерів

– А є і абсолютно протилежна родина, яка прикриваючись наявністю дітей, спекулюючи ними в прямому сенсі шантажує нас, вимагаючи гроші. Ми зустріли цю родину з Луганська у Львові ще два місяці тому, перевезли до Тернополя, відправили дітей спочатку в Зорепад, а потім, по закінченню зміни, ними опікувались в таборі МНС, дітей практично з нуля вдягнули і полікували зубки. За цей час батьки безкоштовно проживали в 2 готелях, їм на вибір надавали житло: приватний будинок в районі і гуртожиток в Підволочиську, від яких вони відмовились, мотивуючи це надостатньо комфортними умовами і “неправильними” поглядами місцевих мешканців, – каже волонтерка

Питання працевлаштування дорослими членами родини навіть не обговорювалось. Тепер, забравши дітей з притулку батьки шантажують пані Ірину тим, що стоятимуть на вокзалі з попрошайною табличкою.

–  Не міряйте усіх однією міркою. Люди їдуть різні і обставини в усіх різні. Не повинно через одну паршиву вівцю бути відбракованим все стадо, – запевняє волонтерка.

Є різні люди і різна манера поведінки. На жаль, не всі українці можуть бути вдячними за те, що для них роблять інші. Нагадаємо, за даними Тернопільської облдержадміністрації від березня цього року на Тернопільщину із зони АТО прибуло 498 переселенців, з АР Крим – 202

Марія Бойко, Тернопільська Липа

Фото: ДСНС в Тернопільській області



Коментарі закриті.