В Тернопільському драмтеатрі Коломия показала невдале «Пограбування опівночі» (фото)

DTfourthday2013112212Фестиваль «Тернопільські театральні вечори. Дебют» уже пройшов екватор. Четвертим режисером, який показував свою роботу, став актор з Івано-Франківська Андрій Луценко. До Тернополя він привіз комедію Мирослава Мировича «Пограбування опівночі», яку поставив у Коломийському академічному обласному українському драматичному театрі ім. І. Озаркевича. Це перша робота Андрія Луценка, прем’єра якої відбулася ще шість років тому. Спочатку цей театр мав показати на нашому фестивалі іншу виставу, але через певні причини довелося робити заміну, щоб не підводити організаторів.

Сюжет комедії такий. Мілан, замдиректора великого універмагу, залишається на ніч на роботі, щоб навести порядок у документах, оскільки завтра – ревізія. Але в цей час до магазину, зламавши вхідні двері, пробирається грабіжник. Побачивши, що у приміщенні хтось уже є, він погрожує Мілану пістолетом, і вимагає викласти гроші з каси. Зрозумівши, що перед ним грабіжник, а не інспектор, замдиректора полегшено зітхає, і приймає Дьолу, як дорого гостя. Сам відкриває йому сейф і віддає гроші, ще й купу товарів з магазину додає, пригощає дорогим коньяком. Грабіжник Дьола здивований такою поведінкою Мілана, але ще нічого не підозрює.

Протягом їхньої зустрічі у Мілана кілька разів дзвонить телефон: спочатку це була дружина Ілонка, а потім – коханка Цица. Не дочекавшись свого коханого у барі, Цица з’являється до нього на роботу. Мілан ховає Дьолу у туалеті. На вмовляння Мілана повернутися до бару «молода і недосвідчена» не погоджується, натомість, вирішує показати йому стриптиз. Аж тут з’являється дружина Мілана Ілонка. Цица також ховається у туалеті. Мілану ніяк не вдається спекатися дружини, яка вирішує почекати його на роботі поки він закінчить усі справи. Тут на виручку приходить Дьола, який переодягнувшись, вдає із себе директора універмагу. Разом вони все-таки спроваджують Ілонку додому, а за нею й Цицу. Після цього Мілан зізнається грабіжнику, що вирішив скористатися пограбуванням, щоб позбутися боргів. Адже винен уже півмільйона динарів, бо доводилося утримувати дві коханки – Цицу і касирку – працівницю цього ж магазину, та й дружина нічим не гірша за них. Грабіжник відмовляється підтримати ідею замдиректора, і викликає міліцію. Поки міліціонер намагається розібратися у ситуації, до універмагу повертаються коханка і дружина…

За жанром ця вистава належить до водевілю – легкої комедії з куплетами, яка виконується під музику. Але цю жанрову особливість Андрій Луценко не використовує, тобто у його постановці немає ні веселих куплетів у музичному супроводі, ні танцювальних номерів. Бідне й оформлення самої сцени: кілька пересувних стін просто обклеєні назвами різноманітних торгових марок, є також стіл і сейф. Уже під час обговорення вистави, Василь Неволов, голова журі, зазначив, що сценографії варто було приділити більше уваги, так само як й освітленню сцени. Що ж стосується гри акторів, то не всі вони виступили вдало. Голова журі відзначив тільки роботу Богдана Базилевича, що зіграв Дьолу.

–   Водевіль дає можливість відточувати імпровізаційність, те, чим театр, власне, завжди був сильним, – говорить Василь Неволов. – Чи витримано жанрові особливості у цій виставі? Мені видається, що не повністю. Орієнтиром, таким лакмусовим папірцем, в числі акторів зайнятих у виставі, на мій погляд, може бути Богдан Базилевич. Сюжетно в нього така функція, що він більш ігровий, і в нього є розвиток, є несподівані переміщення від мінусу до плюсу, він змінюється, вибудовує свою лінію, за ним з інтересом спостерігаєш, він задає тональність. Але не всі актори підхоплюють її.

Те, що такі постановки з’являються можна пояснити складною економічною ситуацією, яку переживають багато театрів в Україні. На зміну серйозній, глибокій драматургії приходить її полегшений варіант. Ставляться вистави, які будуть мати масовий попит і принесуть заробіток театру. І «Пограбування опівночі» яскравий тому приклад. Але, як підсумував Василь Неволов, маємо те, що маємо.

Ольга Захарова, Тернопільська липа

Фото Kurt Lee

Коментарі закриті.