Фахівці Держпідприємництва розповіли бізнесменам Тернопілля, як працювати ефективніше

Сьогодні в Тернопільській області працює 4600 малих підприємств. На десять тисяч населення припадає 43 підприємства, що є досить мало. При такій ситуації можна говорити, що створення сприятливих умов для ведення бізнесу є надзвичайно актуальним питанням для нашої області. У малих підприємствах, як повідомив Василь Гецько, заступник голови ОДА, у нас зайнято 32 тисячі найманих працівників, крім того є близько 30 тисяч фізичних осіб-підприємців. Малий бізнес сьогодні дає четверту частину усіх податків, які збираються в  області. Лише за п’ять місяців цього року підприємства малого бізнесу і фізичні особи створили три тисячі двісті нових робочих місць. Сьогодні малий та середній бізнес – це основа середнього класу, який виконує і важливу соціальну місію – надає роботу, а відтак і доходи відповідним категоріям наших громадян.

Але чи створені відповідні умови у нашій державі для розвитку підприємництва? Започатковуючи ту чи іншу діяльність підприємець повинен отримати ліцензію та відповідні дозволи. Як правило, видають їх не на місцях, а в столиці. А це тягне додаткові фінансові та часові витрати.

Найбільш актуальна проблема у нас сьогодні по Мінприроди, яке видає дозволи на спецводокористування, розробку надр та інші, – каже Василь Гецько, заступник голови ОДА.  – Наприклад, по спецводокристуванню потрібно до трьох тисяч дозволів, по викидах забруднюючих речовин – аналогічно. Вважаю, що дозволи, яких потрібно дуже багато, можна надавати на місцевому рівні, можливо навіть передати їх на рівень районів з тим, щоб суб’єкт господарювання зайвий раз не витрачав час, здоров’я та інші ресурси, щоб отримати ці дозволи, і міг працювати у правовому режимі.

Дещо спрощують отримання різних дозвільних документів відповідні центри, які працюють за принципом «Єдиного вікна». У 2012 році, порівняно із 2011 кількість документів дозвільного характеру, які видавалися в області за цим принципом, як зазначив Василь Гецько, зросла у два рази. На думку заступника голови ОДА, такі центри суттєво спрощують умови для ведення бізнесу, а разом з тим зменшують можливу корупційну складову у діяльності контролюючих органів або органів, які видають відповідні дозволи.

–   Протягом січня-травня цього року у нас в області державними адміністраторами дозвільних центрів розглянуто 4 250 звернень, і видано 3 460 документів дозвільного характеру та надано майже чотири тисячі консультацій, – каже держслужбовець. – Тобто суб’єкти господарювання активно звертаються у дозвільні центри, які із травня-червня уже є складовими Центрів надання адміністративних послуг. До кінця червня цього року такі Центри повинні відкрити у кожному районі області. 25 квітня був відкритий Центр з надання адмінпослуг у Тернополі. Пройшло досить мало часу, але у ньому вже надали 700 адміністративних  послуг. Є підтримка людей, і є попит на ті послуги, які надаються у рамках проведеної реформи. 29 травня відкрили центри у Борщівському та Шумському районі, 8 червня – у Чортківському. Ми також уклали меморандум-порозуміння із державним підприємством «Укрпошта», і частину послуг  будуть надавати через поштовий зв’язок. У 14 відділеннях вже визначили перелік послуг, які можна буде надати через кореспонденцію. Поштові відділення працюють і в самих Центрах надання адмінпослуг.  А до кінця року ми плануємо, що у всіх 437 відділеннях пошти, які є в області, в тому числі у сільській місцевості, будуть відповідно навчені люди, відповідні стенди, і людині не потрібно буде їхати до райцентру, щоб отримати ту чи іншу довідку, або той чи інший дозвіл. Це все можна буде робити цінною кореспонденцією через послуги «Укрпошти».  

Не легко доводиться підприємцям і під час ведення своєї справи. Адже їхню діяльність весь час контролюють різноманітні державні органи, проводячи планові та позапланові перевірки. Федерація роботодавців України склала Національний реєстр контролюючих органів. До нього увійшли сімдесять структур, які можуть перевіряти роботу підприємців, і тридцять із яких можуть прийняти рішення про обмеження господарської діяльності підприємства.

–  На жаль, сьогодні така ситуація, що критерії ризику визначають галузеві Міністерства, а не міжвідомча комісія, – каже Василь Гецько. – Було б добре, щоб ці критерії завжди погоджувалися Держпідприємництвом, тому що не завжди вони є об’єктивними. Наведу приклад по податковій. Що таке сумнівні контрагенти? Суб’єкт господарювання купує продукт в іншого суб’єкта господарювання. Податкова каже, що цей продукт нелегально потрапив до України. Хіба повинна третя особа нести відповідальність за іншу особу? А це є підставою для включення у єдину базу сумнівних підприємств і проведення планової перевірки. Проблеми є по кожному напрямку роботи, по кожній контролюючій службі, а контролюючих служб є багато. Один із директорів підприємств провів експеримент – протягом року зважував документи, які надавав контролюючим органам. Вийшло, що за рік він «видав» 13,5 тонн паперу.

Про те, що необхідно зменшувати кількість контролюючих органів та кількість планових перевірок говорять не тільки представники Федерації роботодавців України. Як спростити умови роботи для малого та середнього бізнесу думають і на державному рівні. Займається цим Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва. Зокрема, 12 червня в облдержадміністрації для підприємців нашої області, представники цієї служби провели відповідний семінар. Фахівці Тетяна Бункевич, Олександр Андрєєв, Михайло Парій та Олег Савчук роз’яснили присутнім питання отримання ліцензій, дозволів, правові аспекти роботи тощо. Представники підприємств з Тернопільщини могли також задати питання держслужбовцям та отримати кваліфіковану відповідь.

Ольга Попова, Тернопільська липа

Фото Марії Боднар



Коментарі закриті.