Свобода. Блог Каріни Россохи

Свобода – це мабуть коли ти знаєш правила життя, але можеш, якщо захочеш, їх порушити. Коли інші не насаджують власних думок.

Людина вільна у своїх думках. Але чи вона користується цією свободою? Чи думає сама чи бере до уваги тільки те, що скажуть інші?

Свобода. Для кожного це може бути інше.

Свобода у виборі, у діях, у мріях.

Свобода – це, мабуть, коли не тисне зі всіх сторін суспільство. Коли розумієш, що ти не знаходишся в певних рамках, в певних обмеженнях.

Свобода – це щось більш духовне, не пов’язане із матеріальним.

Зупинитись. Подивитись навкруги, на світ, що оточує. Подивитись і відчути, хіба це вже не свобода?

Ось вітер, хіба він не вільний? Буває де хоче, розповідає кому і що хоче. Захоче буде ніжним, буде лоскотати, цілувати щоки, губи, руки, спину. А захоче, то пронизуватиме все тіло, пройде крізь усі судини до кісток.

Ми вільні. Та чи хочемо ми цього? Чи вміємо цим користуватись? Чи вміємо бути вільними?

Обов’язки. Вони ж наче не сумісні зі свободою? Але, мабуть, якби їх забрати, люди б розгубились. Адже якщо вони не повинні щось робити, то для чого це в принципі робити? Люди б злякались, не знаючи що робити із нею. Наївні дурненькі діти.

Свобода. Вона потребує меж. Свобода в тому, щоб трішки на декілька міліметрів, на декілька подихів, виходити за межі. За межі буднів. За межі того що звик.

Свобода – це повне занурення  в свою свідомість. Свобода – це право на роздуми.

Свободу не кожен спроможен зрозуміти. Не кожному потрібна свобода.

Каріна Россоха

Коментування вимкнено до запису “Свобода. Блог Каріни Россохи”

  1. Віктор коментує:

    Чудова стаття, дуже цікаво читати, просимо автора залишати більше своїх творінь)

  2. Настя коментує:

    Зацікавила, читала із захопленням)

  3. Саша коментує:

    ..Ми вільні. Хочемо бути такими.
    Хочемо, хочемо, хочемо.. Тут поки й призупинились.
    А от чи вміємо? Мабуть вчимось..
    Без Неї легше.. хоч й сумніше..