Андрій Давиденко: «Складається враження, що після виборів ніхто не збирається навіть потиснути один одному руку»

Вже будучи Народним депутатом України, він ще раз вступив у передвиборчу боротьбу. Обрав Теребовлянський виборчий округ №166, тому що вже працював тут як помічник народного депутата за часів виборів 2002 року. Він переконаний, що люстрація влади необхідна і демократичну Україну ми таки збудуємо… У рубриці «Передвиборчі розмови під Липою» – Андрій Давиденко.

Пане Андрію, чому Ви вирішили балотуватися у Верховну Раду, які сподівання покладаєте саме на новий склад Ради в плані позитивних змін для України?

Я вирішив балотуватися, тому що хочу, щоб бодай на одного націонал-патріота у новому Парламенті було більше. І я впевнений, що на окрузі в серці Галичини оберуть саме таку людину – націонал-патріота. А сподівання в мене на те, що всі, хто на сьогоднішній день висловлюються опозиційно до влади, покажуть свою опозиційність в наступному Парламенті і об’єднаються, щоби змінити діючу владу.

На Вашу думку, чим особлива цьогорічна передвиборча кампанія?

Ці вибори найбрудніші за всю нашу історію. Стільки бруду скільки виливається на сьогоднішній день, просто неможливо уявити. Я особисто закликав своїх опонентів не займатися брудними технологіями, а боротися ідеями, як нам краще збудувати Україну. На жаль, це ні до чого не призвело, і на сьогодні ми маємо, що, скажімо, мою агітпродукцію зривають, клять невідомі листівки з брехнею, розносять листівки з брехнею. Взагалі, складається враження, що після виборів ніхто не збирається навіть потиснути один одному руку, оскільки просто «спалюють мости» тією брехнею, «чорним» піаром і поводять себе не як християни.

А чому балотуєтеся у Теребовлянському виборчому окрузі?

Я працював на цьому окрузі як помічник народного депутата-«мажоритарника», який був обраний в 2002 році. Коли ми тоді йшли на вибори, запитували людей, які питання є до вирішення, і питанням «номер один» на той момент була газифікація. Справді, більше 50 відсотків населених пунктів там не були газифіковані. І ми планомірно, рік за роком «вибивали» – не знайду іншого слова – гроші з державного бюджету на підвідні газопроводи. Таким чином, на сто відсотків вдалося здійснити газифікацію всіх населених пунктів округу в «географії,» що була на той момент. Зараз сюди, замість Тернопільського і Підволочиського районів, додалися Бучацький і Монастирський: лише в останньому 14 населених пунктів ще не газифіковані. І зараз ми ту технологію, яку застосовували раніше, хочемо використати тут. Йдеться про те, що люди все одно збирали гроші на газифікацію всередині того чи іншого села, а ми з бюджетів всіх рівнів намагалися вибити гроші на підвідні газопроводи.

А які інтереси виборців плануєте лобіювати в Парламенті і як плануєте це робити?

Якщо в 2002 році питанням «№1» була газифікація, то тепер це дороги. Адже без дороги в такому селі ніхто не хоче жити, маршрутний, шкільний автобус не хоче туди їхати, часом навіть продукти вчасно не привезуть, тим паче – «швидка» не встигне. Треба братися вирішувати цю проблему. Яким чином? Лобіювати інтереси свого округу, а саме видатків з бюджетів усіх рівнів саме на цей округ. І тут у нас є викривлення, тому що останні два роки, якщо проаналізувати видатки на соціальну, комунальну інфраструктуру, ті ж дороги, то левова частка цих коштів іде в Україні на дві області – Донецьку та Луганську. Тому ми як народні обранці від округів маємо слідкувати за пропорційністю, щоб на місцях вчасно були отримані ці кошти і правильно освоєні. Ось який лобізм інтересів округу має бути.

А Тернопілля загалом?

Звичайно, щоб відстоювати інтереси свого округу, нам доведеться об’єднуватися з іншими народними обранцями і як для відстоювання інтересів всієї області, так і всієї України. Тому що легше добиватися результату, коли нас буде більшість, – на що я й сподіваюся.

Ви є автором законопроекту про люстрацію. Чому вважаєте прийняття цього закону важливим для України?

Люстрація в нашій країні не проведена. І вона завжди на часі, поки це не буде зроблене. Чехія, наприклад першою провела люстрацію – й першою вступила до Євросоюзу. Те ж можна сказати і про Прибалтійські республіки. Зараз Грузія вже здійснила цей процес, показала хороші результати і вже на порозі до НАТО та Євросоюзу.

Ви зараз активно зустрічаєтеся з виборцями. Які проблеми їх турбують?

Коли я зустрічаюсь з людьми, отримую шалену порцію… зневіри в Україні, українцях, в тому, що ми щось вміємо, що ми працелюбний, працездатний народ. В таких випадках я говорю: цю зневіру в нас посіяли наші вороги. Це зроблено свідомо, щоб нас зіштовхнути, щоб ми сварилися, не могли об’єднатися, а в цей час люди, що при владі, панують. Коли я зустрічаюсь з людьми, я їм кажу: давайте розпочнемо з малої ініціативи, – заборонимо всім говорити погано про Україну та українців. Адже якщо ми самі про себе говоримо погано, то як можемо щось зробити, мати віру в свої сили?! І люди підтримують цю ініціативу.

Пане Андрію, як вважаєте, люди прийдуть на вибори?

Я вірю, що мої земляки покажуть найкращу явку на виборах. А коли стикаюся з думкую, що, мовляв, «від мого голосу нічого не залежить», то пояснюю наступне. Зерніть увагу, якщо ви не йдете на вибори, значить «благословляєте» той результат, що відбудеться.  І коли на цих виборах партія комуністів отримає 10 відсотків або Партія Регіонів 30 відсотків, то це означає, що 10 відсотків вашого голосу пішло комуністам, 30 відсотків – Партії Регіонів. Якщо погоджуєтьсь із цим, то й справді, – не йдіть на вибори.

Друге питання: якщо ви не йдете на вибори, то ви даєте людям спокусу використати ваш бюлетень, і я думаю, що це буде зроблено не вам на користь! Третє питання, – продаж голосів, оскілки і в нас вже є випадки, коли люди продають свій голос. Тут говорю: ви продаєте за гречку, 50 чи 100 гривень своє майбутнє на наступних чотири роки. Якщо в вас ваше майбутнє дешевше, – будь-ласка.

Ще одне питання полягає в тому, що зараз здійснюється шалений тиск на освітян, медиків, інших працівників бюджетної сфери з тим, щоб дати голоси владі. Але я хочу сказати, що влада не вічна, вона не може проконтролювати волевиявлення людини. Знаю точно, що в нас є достатнє представництво у кожній дільничій виборчій комісії, щоб постежити за процесом підрахунку голосів, забезпечити те, аби не перераховувалися голоси за владу і бюлетені не сортувалися за позначками. Говорю також людям, щоб вони не боялися відеокамер на виборчих дільницях, тому що в кабінку, де ставлять свою відмітку в бюлетенях, камера «не заглядає». Тому після цього складіть ваш бюлетень і сміло виходьте з кабінки. А камера стежитиме за тим, щоб ви замість двох бюлетенів не вкинули сто два,  а також – за діяльністю членів виборчих комісій, щоб вони законно працювали в ніч виборів.

– Ці вибори стануть поворотним пунктом в історії нашої держави?

Сподіваюся, що за 21 рік нашої незалежності люди зрозуміли, що таке демократія, що вона краща за тоталітаризм, що який би не був лідер, він все одно рано чи пізно боротиметься за владу. А те, що Україна зараз отримала відхід назад у розвитку, – це ще одне випробування, яке ми з честю винесемо, й здобудемо досвід, який нам знадобиться в майбутньому, щоб до цього не повертатися. І ми побудуємо все таки демократичне суспільство й успішну Україну.

Розмовляла Олена Лайко, Тернопільська Липа

Коментарі закриті.