1 жовтня у Тернопільському академічному обласному українському драматичному театрі імені Т.Г. Шевченка стартує новий театральний сезон. Отож цієї суботи глядачі зможуть побачити комедію з піснями і танцями «Господиня заїзду» за п’єсою італійського драматурга Карло Гольдоні.
Скажу лише, що режисером-постановником є заслужений діяч мистецтв України В’ячеслав Жила, а на сцені, крім відомих акторів, буде присутній і оркестр театру під керівництвом також заслуженого діяча мистецтв України Михайла Віятика. Музиканти сидітимуть і не в ямі, і не на сцені, а над нею. І висота неабика – цілих 2,5 метра. Як це – побачите, коли завітаєте на прем’єру.
А поки що кілька слів перед початком вистави. Що може бути цікавіше за перший показ спектаклю на сцені? Звісно ж, репетиція. Мені пощастило – я уже побачила шматочок постановки.
Заходиш до театру – і одразу ж виникає відчуття свята. На сцені відкриті куліси. Актори співають, танцюють. Дійство захоплює – як-не-як, перед тобою справжній мюзикл. Хоча у програмі скромно написано, що це комедія з піснями і танцями.
Режисер В’ячеслав Жила спостерігає за акторами із залу. Інколи сміється на повний голос, інколи забігає на сцену, щоб поправити декорацію. Дає настанови акторам – як краще сісти чи коли вийти на приступку. Півгодини минають як мить. І ось світло на сцені гасне, актори сходять у зал.
– У нас всі, хто не співає – співають, всі хто не танцює – танцюють. І грають. І класно грають, — розповідає Вячеслав Миколайович.
Він зазначає, що п’єсу Гольдоні для відкриття театрального сезону вибрали не випадково.
– Чому ми вибрали цю п’єсу – бо хочемо проспівати гімн жіноцтву. Дуже любимо жінок, – усміхається режисер. І одразу ж серйознішає: — Карло Гольдоні — це класик італійської комедії. Він перший в історії зняв маски з акторів — раніше комедії грали в масках. Ми на цьому і зупинилися – на початку вистави знімаємо з акторів маски.
Є, за його словами, у цій постановці і аналогії із сучасністю. Мовляв, як італієць писав цю п’єсу, знущаючись над аристократією, так і тернопільські артисти сміються над теперішніми «аристократами».
Наші актори вкотре мають можливість показати, що за рівнем професіоналізму вони не поступаються столичним. Цього разу вони будуть не тільки обмінюватися жартівливими репліками, а ще й проявляти себе як вокалісти і танцівники. І музика їм у цьому дуже допоможе – адже оркестр використовує як мелодії давньої мандоліни, так і сучасні джазові ритми.
Серед курйозів, що траплялися на репетиції, актори зі сміхом згадують, як двері у декораціях відкрили не в той бік. Та так, що вони навіть злетіли з петель. Або що актрисі пошили дві ліві туфлі. Шевський недогляд залишили без змін – роль плаксива, а ця незручність лише додає реалістичності до гри. А ще одному артисту пошили завеликий костюм. Отож довелося не тільки звужувати, а й додавати бантиків – усе ж таки, потім треба на поклон.
Проте артисти не були б артистами, якби розказали усе наперед. Вони до кінця «тримають інтригу», про що ж буде ця п’єса і чим закінчиться.
– Приходьте на виставу і побачите, чи буде Кавалер спокушений чи спокусаний, – жартує Олександр Папуша.
Ну що ж, як відомо, краще один раз побачити, ніж сто разів почути чи прочитати. Бажаю усім приємних вражень.
Тетяна Сорока
