Лідер партії «Сильна Україна» Сергій Тігіпко кілька днів тому заявив про можливе об’єднання із Партією Регіонів. Це рішення уже підтримали у Києві та Хмельницькому.
Про причини такого кроку, спільні зусилля, та переговори із майбутніми союзниками на місцевому рівні погодилася розповісти керівник Тернопільського обласного бюро «Сильної України» Лариса Слободянюк.
– Питання це неоднозначне. І на сьогодні є більше запитань, ніж відповідей, – зазначила вона. – По-перше, ще дуже мало минуло з того часу, як про це об’єднання було оголошено. По-друге, треба провести збори і порадитися з місцевими партійцями. По-третє, слід визначитися із тими пріоритетами, які стоять перед кожною політичною силою. Крім цього, потрібно дати час кожному члену партії, щоб люди могли переосмислити власну позицію. Тому про це об’єднання поки що не можна говорити. Але такі наміри і плани є.
Що ж до обласного бюро, то ми до деякої міри сприйняли це як позитивну звістку. Усі ми як рядові громадяни нашої країни втомилися від тих чвар, від проблем, які є в нашій державі, від неприємностей, які спіткали нашу країну за останні кілька років. І кожен із нас відчув це на власному сімейному бюджеті, на «власній шкірі».
Злагода – будує, а розбрат – руйнує. Спільними зусиллями можна дати собі раду. І можна якимось чином виправляти ситуацію. Звичайно, це не буде завтра-післязавтра, через місяць і навіть через півроку. Як на мене, не можна сподіватися на якісь значні успіхи чи суттєві позитивні зміни – вони так швидко не настануть. Але якщо кожен з нас прибирає у своєму будинку, то рано чи пізно буде порядок. Покладаючи надії на це, можна сподіватися, що разом ми таки подолаємо ті проблеми, які в нас є.
Зрештою, кожна політична сила на сьогоднішній день страждає від нестачі хороших професійних кадрів. І мова йде не про якісь політичні постаті чи кадри політичного наповнення, а про конкретних фахівців, господарників, які можуть вирішувати реальні завдання, які можуть долучитися до роботи в господарці області і району, кожного населеного пункту.
Усяких-різних політичних партій, менших і більших, відомих і не дуже, надзвичайно багато, як для України. Із тим треба давати раду. Я вважаю, це один із кроків на шляху до консолідації – усі охочі зможуть долучитися до цього процесу і взяти участь в ньому.
Лариса Слободянюк вважає, що наразі питання об’єднання двох партій є радше дискусійним, аніж остаточним. Тому варто прислухатися до думки членів партії на Тернопільщині.
– Про остаточну підтримку можна буде говорити після того, як відбудеться засідання наших партійних організацій на місцях – у кожному районі, місті і в області в цілому. Треба скликати конференцію і через делегатів обговорити ці питання – що люди скажуть, яким чином відреагують, яке у кожного з них бачення.
Скільки членів партії нараховується зараз в області, Лариса Василівна не може сказати точно. Мовляв, після останніх виборів їхня кількість спершу збільшувалася, а потім цей процес призупинився. Тож зараз саме час прояснити це питання.
– Треба подивитися, хто в нас є реально. І ми це зробимо найближчим часом. А називати приблизні цифри – некоректно.
За словами пані Лариси, тернопільські представники Партії Регіонів поки що не приходили на переговори до «Сильної України».
– Поки що це питання бурхливо обговорюється у владних структурах, громадянами і нашими членами партії – на рівні, так би мовити, «кухонних бесід». Але найближчим часом усе проясниться.
На ситуацію із скликанням спільних зборів, на переконання очільниці обласного бюро партії, вплинула велика кількість свят.
– 23 серпня був День українського прапора, 24-го – День незалежності. Багато наших партійців були задіяні у цих торжествах. Крім цього, 28 серпня – День міста, що припадає на храмове свято Успіння Пресвятої Богородиці. Тому, людям було не до цих питань. А після свят, ми зможемо організувати обговорення.
Чому для об’єднання вибрали саме Партію Регіонів, Лариса Слободянюк пояснює просто: мабуть тому, що ця партія сьогодні при владі.
– І ви, і я, і кожна людина, що задає собі такі питання, розуміємо: будучи при владі, можна вирішувати конкретні завдання. Якщо людина не має доступу до процесів управління, вона, відповідно, не може якимось чином на це впливати. Наш лідер заявив про те, що він теж довго придивлявся до ПР та до процесів, що відбуваються в уряді. Він прийшов до висновку, що з цими людьми можна вести діалог, вони готові провадити реформи. А це те, чим зараз займається Сергій Тігіпко в Кабінеті Міністрів.
Звичайно, це не легкий шлях. У частини українського суспільства він викликає обурення, у деяких – нерозуміння і роздратування. Але якщо нічого не робити, жодні «зміни на краще» не настануть. Це теж кожна людина знає із власного досвіду. Тому я вважаю, що саме цим пояснюється ця майбутня спілка.
Усі ми втомилися від якоїсь невизначеності. Більше того, ні для кого не секрет, що на сьогоднішній день підприємництву важко працювати у тих умовах, які для нього створили в Україні: це і ставлення державних структур до підприємництва, і інших служб, що курують їхню роботу на різних рівнях. Важко, скажімо, у зв’язку із введенням нового Податкового кодексу, що зчинив багато галасу у суспільстві. Так, там справді багато помилок, різних незрозумілих ситуацій, які невідомо як трактувати. А враховуючи те, що людям треба відповідно до його норм працювати, очевидно, що на якось етапі певні служби не долучилися до процесу роз’яснення.
Люди, що працюють в економічному чи бізнесовому секторі, розуміють: «поправити» це можна тільки одним способом – будучи при владі і управляючи процесом. Таким чином можна і виправити ситуацію. Бо якщо просто збоку покрикувати, галасувати і розказувати, що все погано, – ситуація навряд чи виправиться.
На запитання, чи не свідчить об’єднання «Сильної України» із провладною партією, про те, що самотужки вона не змогла би подолати бар’єру до Верховної Ради, Лариса Слободянюк відповіла: робити такі висновки – зарано.
– Важко сказати про подолання якихось бар’єрів. Соціологічні дослідження дуже сильно відрізняються між собою. Крім того, про результати на виборах говорити передчасно – політичний процес ще як такий не розпочався.
Що ж до острахів, то сьогодні варто думати не про те, як долати той чи інший бар’єр, а як всім здолати ті проблеми, які має уся країна. Якщо бізнес не зароблятиме коштів, то вони нізвідки не візьмуться. Жоден іноземний інвестор не прийде і не дасть гроші «просто так». Їх треба заробити самим. А інвестори прийдуть, коли відчують сприятливе середовище. Справа не у бар’єрах.
Боятися втратити довіру своїх виборців, на думку Лариси Слободянюк, уже запізно.
– Тут уже боятися чи не боятися пізно. Той час минув. Просто треба працювати – я б назвала цей процес саме так. На сьогодні є наші люди при владі, вони впливають на якісь процеси у державі. Але якщо таких представників буде більше, відповідно, і більш обширні питання можна буде вирішувати. Принаймні, на цих людей можна буде якось вплинути. Ні для кого не секрет, що один у полі не воїн. Тільки разом можна досягнути спільного результату. І, відповідно, впливати як на процеси в економіці, так і на рівні господарювання.
Що ж до консолідації з іншими силами, тут важко про щось говорити. Ніхто не знає, як будуть відбуватися процеси у подальшому. Але якщо зважити, що ми, все-таки, готові працювати на благо держави, то в цьому немає ніякого гріха. Навпаки, це тяжкий шлях, але правильний. Наразі на місцевому рівні пропозицій про об’єднання від інших політсил я не отримувала. А що стосується всеукраїнського рівня – мені про це не відомо.
Тетяна Сорока
