Йому – 22 роки. Здавалося б, що у такому віці молода людина тільки стає на стежину дорослого життя і визначається з майбутньою кар’єрою. Однак це не про нього. Адже він вже очолює власну компанію, є затійником нових проектів у Тернополі, загалом веде активну громадську діяльність. Варто лише згадати Віденський бал. Мова йде про Святослава Лашкевича. 
Хлопець відверто зізнається, що для започаткування власної справи фінансово йому допомогли батьки. Проте, на його думку, цього замало, усього потрібно добиватися власними силами, що й він і робить.Святослав не вважає сьогодні себе успішною людиною, оскільки ще не реалізував усіх своїх ідей і планів, а шлях до вдосконалення – дуже довгий.
– Розкажіть кілька слів про себе: де вчились, який фах здобули, чим плануєте займатись у майбутньому?
– Нещодавно здобув ступінь магістра економічних наук в Тернопільському економічному університеті. Здібності активіста у мене проявлялися ще у шкільні роки: організовував практично всі заходи. Відтак, був Президентом шкільного учнівського парламенту, згодом і Першим президентом учнівського парламенту Тернополя. Спершу я прагнув, щоб моя освіта була пов’язана з іноземними мовами. Закінчивши школу, не міг остаточно визначитись з вибором майбутньої професії. У Тернопільський економічний університет, на факультет міжнародного бізнесу і менеджменту, вступив за порадою знайомих, випускників цього вузу. Сьогодні очолюю маркетингову компанію «9 ½ ідей», яка займається розробкою і втіленням проектів. Зокрема, я є одним із керівників культурно-інформаційного ресурсу Тернополя «Events.te.ua». Основна його мета – висвітлення усіх місцевих подій, починаючи від нічного життя і закінчуючи культурно-мистецькими заходами. Тобто це хороша і якісна афіша тернопільських подій. Також компанія започатковує два нових проекти: Самзнаю-центр «В курсі справи», який незабаром стартує, іще до кінця місяця плануємо запустити магазин емоцій «Shop.Events.te.ua». Стосовно першого проекту, маємо намір запровадити вечірні курси, за символічну ціну, з цікавими людьми, професіоналами на різноманітні теми. Наприклад, як зробити косметичні засоби в домашніх умовах, самотужки влаштувати весілля, як знайти роботу, правильно склавши резюме.
– Як виникла ідея проведення Віденського балу в Тернополі? Чи буде у подальшому проводитись такий захід?
– Протягом шести-семи років я займався бальними танцями. У Тернополі мені бракувало хороших подій, які б приємно здивували людей. Відтак, вирішив влаштувати дійство, котре мало би стосунок до танців, – Віденський бал. До цієї події наша компанія готувалась більше півроку. Допомагали нам у цьому 14 партнерів. Цього року Віденський бал проводити не будемо, однак у наших планах – не менш цікаві заходи.
– Який вплив на Вас мали батьки – контролювали Ваш життєвий вибір чи дали повну свободу для самовираження?
– Не буду приховувати, батьки мають можливість на мене впливати і керувати справами, якими я займаюсь. Вони – старші, я – молодший. Іноді доводиться нав’язувати свою ідею, або ж просто нічого не залишається, як робити по-своєму. Фах я обирав самостійно. Відверто кажучи, більшість свого часу в студенські роки приділяв не навчанню в університеті, громадській діяльності. Цьому завдячую Міжнародній громадській організації «AIЕSEC». Саме в цій організації знайшов себе, отримав практичні навики, що й стало моєю освітою. Тоді, як знання, які здобув у вузі, можна, мабуть, занотувати на трьох аркушах паперу.
– Кому завдячуєте власними сьогоднішніми здобутками?
Насамперед батькам. Вони разом з рідними спрямовували мене на правильний життєвий шлях. У нашій родині всі займаються бізнесом, відтак вимоги до мене великі. Для започаткування справи фінансово частково мені допомогли батьки, окрім того, залучаю інвесторів. Утім, про великий стартовий капітал мова не ведеться, адже намагаюся разом з колективом компанії робити все власними силами. Люблю працювати задля результату, котрим задоволені інші й особисто я. Звичайно, подяка і громадським організаціям, в яких я працював і з якими дотепер співпрацюю. Також завдячую людям, які мене оточують, зокрема моїй наречені.
– Які у Вас стосунки з батьками?
– Наразі не почуваю себе самодостатнім і вільним без підтримки батьків. З іншого боку, планую створити власну сім’ю. Зараз головна наша тема з батьками – це моє майбутнє, хоча вона завжди була і буде актуальною для них.
– Якою має бути ідеальна сім’я?
– Сім’я для мене – це Богом даний союз, за який обидва партнери несуть відповідальність, коли люди підтримують, поважають і, зрештою, живуть заради одне одного. Кожен з них повинен дбати про те, щоб cім’я залишалась справжньою. Звичайно, у сімейних стосунках має бути взаємоповага, велике і щире кохання. Для когось сім’я – це дуже великі проблеми. Скажімо, чоловіки бояться відповідальності за дружину і дітей. Натомість у жінок сім’я здебільшого асоціюється з приготуванням їжі, доглядом за дітьми і обов’язком чекати вдома чоловіка з роботи. Проте в мене зовсім іншій погляд на сімейне життя. Для мене особисто сім’я – це передусім натхнення. Адже я житиму і проводитиму час з людиною, яка любить мене, а я люблю її. Після таких міркувань усі побутові питання, які не оминуть жодну сім’ю, не постають переді мною як проблеми. В ідеалі від сімейного життя люди мають отримувати задоволення. Прикро чути від молодих людей, що сім’я для них є лише штампом у паспорті, церемонією вінчання, коли вони сплять на одному ліжку і думають лише про проблеми.
– Ваші захоплення?
– Мені вкрай до вподоби подорожувати європейськими країнами, спілкуватися з людьми. Також люблю активний спосіб життя. Наприклад, зранку можу допомагати бабусі на городі, вдень сходити з друзями на пікнік, а ввечері побувати в театрі. Сидіти вдома – це не для мене. Мені подобається постійний рух. Надалі планую знову відновити заняття з бальних танців, залучивши і свою кохану.
– Як і де плануєте відпочивати цього літа?
– Чесно кажучи, не думав кудись їхати відпочивати. Однак мої плани змінили батьки. Так, з батьком і молодшою сестрою їдемо на море в Крим.
– Тернопіль для Вас – це…?
– Тернопіль для мене – це найбільш комфортне місце перебування у будь-яку пору, в будь-який період дня чи ночі. Саме в Тернополі я відчуваю смак, запах і подих рідного міста. Це бомбезне місто, моя домівка, про яке недаремно «Брати Гадюкіни» співали як про «Файне місто Тернопіль».
– Які перспективи молоді у Тернополі?
– Основна перспектива для молоді в Тернополі – це є молодь. Незважаючи на те, що Тернопіль є маленьким містом, насправді тут є велике поле для діяльності. Можливо мені, маючи певні контакти, легше втілювати свої ідеї. Але, гадаю, все залежить від того, наскільки людина готова реалізувати себе. Як на мене, маленьке місто теж має свої переваги. Наприклад, легко знайти людей, які тобі потрібні, що є хорошим моментом для ведення бізнесу. Загалом можливостей для молоді є чимало. Часто можна почути наступне: якщо влада забезпечить робочими місцями, то перспективи будуть. Проте треба зрозуміти, що молодь повинна самотужки працювати, творити і досягати результатів.
– Чому, на Вашу думку, багато молодих людей їдуть за кордон?
– У цій ситуації палка має два кінця. З одного боку, це проблема, а з іншої – її, як такої, немає. Передусім люди їдуть за кордон здобувати якісну освіту або працювати. Хтось, закінчивши там навчання, відразу влаштовується на роботу, а хтось одружується і створює сім’ю, тому й не повертається на Україну. Ні для кого не є секретом, що для людини без досвіду і, яка при цьому, не є активною, важко знайти роботу. Тому люди їдуть в інші країни заради заробітків. Водночас податися в іншу країну для когось – це єдина можливість для самореалізації. Та найболючішою є проблема, коли батьки їдуть за кордон, залишаючи напризволяще своїх дітей.
– Яких змін бракує в місті, чи загалом є така потреба?
– Тернопіль потребує змін, тому що в Україні досі залишився слід Радянського союзу, який ще так скоро не викоріниться. Тернопіль, як і кожне місто, має свої місцеві проблеми. Зокрема, це стосується інфраструктури, бізнесу абощо. А ще Тернопіль стовідсотково не використовує всі свої ресурси. Скажімо, наше місто має зручне місце розташування, туристичний потенціал. Особливу увагу варто приділяти останньому і розвивати. Тернопіль нагадує Женеву, де є багато зелених насаджень і прекрасне озеро. Дай Бог, щоб Євро-2012 пройшло в Україні і зачепило Тернопіль. Також Тернопільщина є духовним центром, де знаходяться дві святині – Зарваниця і Почаїв, і є чимало релігійних спільнот та будівель. У Європі завдяки туризму піднімають економіку.
– Яким уявляєте Тернопіль через 10-15 років?
– Я є патріотом своєї країни, свого міста. Тому хотів би бачити Тернопіль дуже розвинутим і європейським містом, чистим і охайним, з рекреаційними зонами і парками. Згодом наше місто, без сумніву, зміниться. Якби у Тернополі, і в Україні щороку проводились вибори, то країна змінювалась би дуже швидко. Як доказ, останні вибори мера в Тернополі, протягом яких, думаю, кандидати зробили найбільше для міста за всю виборчу історію. Місто просто ожило, стало кращим, цікавішим. Але допоки не зміняться люди, політики думатимуть лише про себе, а бізнесмени – про свій гаманець, – доти не буде прогресивного розвитку. Зараз зміни починають відбуватися. Все залежить від молоді, яка є головним потенціалом країни.
– Ваше розуміння понять «молодь», «сім’я», «щастя», «влада», «перспективи», «батьківщина»…
– Поняття “щастя” важко словами описати… Коли я знаю, що є для кого працювати і творити й панує спокій на душі, тоді я щасливий. Окрім того, якщо обзаведуся власною сім’єю, яка відповідатиме моєму ідеалу, про що вже говорив раніше, зі щирими та взаємними почуттями, – це й буде для мене щастям.
Влада – це люди, які мають певне бачення чогось і можуть розумно керувати кимось заради досягнення результату.
Батьківщиною для мене є та земля, яку я готовий цілувати, подумки про яку згадую маму, дитячі роки, тобто Україна. Це країна, якою людина гордиться, а побачивши її прапор чи почувши гімн, мурашки ідуть по шкірі.
Перспективи – це великий ящик інструментів, в якому кожна людина має знайти свій і його використовувати. Кожному дають можливості. Це певний етап, для досягнення якого є багато шляхів.
Молодь – це енергія, юність, емоції, старт, розквіт сил, чим керується будь-яка нація.
Юля КВІТКА
