Вступна кампанія уже не за горами. Наразі в Україні стартувало зовнішнє незалежне оцінювання. Кожен випускник прагне поступити в омріяний вуз, отримати диплом і знайти високооплачувану роботу. Детальніше зупинимось на останньому. Усім добре відома ситуація з працевлаштуванням у Тернопільській області, а вона, погодьтеся, не багатообіцяюча. Адже наш край посідає ледь не перше місце в Україні у списку областей-лідерів за кількістю безробітних у процентному відношенню до працездатного населення регіону.
Поряд з цим не тішить і показник середньомісячної заробітної плати. За інформацією Держкомстату в Тернопільському регіоні – найнижча в Україні – 1758,10 грн., тоді, як по Україні цей показник становить 2532,64.
Цікаво, що більша частина безробітних у Тернополі і в Тернопільському районі, – люди з вищою освітою.
– Cтаном на 1 квітня cтатус безробітних, які перебували на обліку в Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості, мали 396 колишніх випускників вузів. Торік після закінчення вищого навчального закладу на роботу влаштувались 125 осіб. Протягом останніх років тенденція щодо працевлаштування молодих спеціалістів залишається сталою, – розповідає начальник відділу статистики, моніторингу та прогнозування і зв’язків з громадськістю Тернопільського міськрайонного центру зайнятості Ірина Опалко. – Загалом кількість офіційних шукачів роботи з вищою освітою станом на 1 квітня становила 2380 осіб, а це – 62,6% від загальної кількості безробітних ( 3653 чол.). Всього на одне робоче місце навантаження 5,45 осіб.
Така ситуація зумовлена невідповідністю співвідношення між попитом і пропозіцією на певну професію. Скажімо, найбільшим попитом серед шукачів роботи сьогодні користуються наступні професії: продавець, перукар, бухгалтер, водій, касир торгівельного залу, менеджер, оператор комп’ютерного набору. З числа зареєстрованих у центрі зайнятості на одне робоче місце економіста претендує 40 осіб, а на одне вільне робоче місце бухгалтера, менеджера, продавця – близько 23.
– Проблема сьогоднішньої освіти – перевищення пропозиції випускників над попитом на ринку праці, тобто випускається багато спеціалістів з вищою освітою, для яких не вистачає робочих місць. Для працевлаштування на вільні робочі місця потрібно більше кваліфікованих працівників робітничих професій, – трактує пані Ірина.
З метою перенавчання безробітних для оперативного задоволення потреб ринку праці служба зайнятості створила власну мережу центрів професійного навчання, який налічуєьбся 10. Найближчі з них за розташуванням до Тернопільщини діють в Івано-Франківській, Львівській, Рівненській областях.
– Молодим людям, які готуються до початку трудового життя, необхідно зрозуміти, що ринок праці посткризового періоду став жорсткішим. Кількість робочих місць зменшилася, а вимоги працедавців зросли, – зауважує Ірина Опалко. – Щоб бути конкурентоздатним на ринку праці, мати успішну трудову кар’єру, молодим людям сьогодні необхідно обрати професію, яка затребувана цим ринком та стати справжнім професіоналом своєї справи, що передбачає готовність до постійного розвитку та самовдосконалення.
Аналізуючи все вище сказане виникає запитання: можливо варто здобувати робітничі професії і не витрачати не малі гроші та кілька років на здобуття вищої освіти? З іншого боку, без кваліфікованих лікарів, економістів, юристів, як й інших професій, держава не зможе повноцінно функціонувати.
У Тернопільській області, як і в Україні вцілому, талановитої молоді не бракує. Втім, державі “ейнштейни” не потрібні. Тож вони їдуть за кордон, де працюють на добробут чужих країн.
Окрім того, чимало людей з червоними дипломами торгують на ринках, працюють у супермакетах чи в магазинах, як зараз модно говорити, менеджерами, хоча насправді, вони – звичайні продавці. Тоді, як під словом “менеджер” ховається досить солідна посада – керівник, управлінець. Ті ж, хто не можуть себе пересилити працювати не за фахом, досі у пошуках роботи. Тож залишається вірити і чекати на світле майбутнє…
Юля КВІТКА
