Роман Рудяк: “Криза не зупинила розвиток науки”

З нагоди  Дня науки в Україні «Тернопільська липа» поспілкувалася з людиною, котра має безпосередній зв’язок із цією сферою діяльності – третьокурсником Тернопільського національного університету Романом Рудяком. Він навчається на факультеті комп’ютерних інформаційних технологій. Нещодавно хлопець приймав участь у всеукраїнському конкурсі наукових робіт серед студентів з ідентифікації та автоматизації, що проходив у Вінниці. Серед 180 учасників тернополянин посів друге місце.

–  Звідки дізнався про конкурс і чому вирішив приймати участь в ньому?

—   Про конкурси нам завжди повідомляють викладачі. Так вийшло і того разу. Викладач розповів про конкурс, його умови і запропонував усім бажаючим спробувати себе в цьому «інтелектуальному змаганні». Погодилось, правда,  небагато студентів. Конкурс складався з трьох етапів. Перший  – відбірний – я пройшов в уніерситеті, далі вже  отримував завдання , безпосередньо, у Вінниці.

 

Розкажи про написання своєї науково роботи: хто допомагав у підготовці і які труднощі виникали під час її підготовки?

– Тема роботи – « Оцінка часової складності параметричних моделей на основі інтервального аналізу ». Спершу наукову працю я  виконував спільно з одногрупником, потім завершив її самотужки.  Ми обрали метод на основі розробок нашої викладачки, котрий був її вступом до кандидатської роботи. Тобто вона розробила метод апроксомації в кіберпросторі, а наше завдання полягала у створенні генератора даних до структурованих і параметричних моделей.  Для цього ми вручну додавали модель(вводимо в комп’ютерну програму) і вона генерувала вхідні дані. Далі ми видавали ці ж дані в модель і перевіряли, чи вона розв’яжеться. Іноді буває, що вхідні дані не дають очікуваного результату .

Тому суть наукової роботи – створити такий програмний продукт, який би допоміг протестувати метод, що розробляє науковець.

Ти працюєш у сфері інформаційних технологій –  однієї з найрозвиненіших галузей науки. Як можеш охарактеризувати її теперішній стан?

—   Зараз інформаційні технології (ІТ) розвиваються шаленими темпами як в цілому світі , так і в Україні. Навіть криза, що би там не казали, не вплинула на ІТ. Проводяться нові експерименти, розробки. Тому сьогодні важко уявити, як би люди обходились без найпростіших програм, хоча би таких, як «Блокнот» в операційній системі «Windows». Час не стоїть на місці. Відтак, і нам треба придумати щось нове, досконаліше, надійніше.

Сьогодні багато твоїх ровесників бажають стати науковцями?

– Не знаю, чи варто казати, що студенти хочуть ставати науковцями. До прикладу, професія програміста є складною для наукових експериментів. Простіше займатись якоюсь конкретною справою в комп’ютерній інженерії. От лише, якщо студент поступає в аспірантуру, тоді йому варто зайнятись науковою діяльністю, адже це є можливість отримати великий «багаж» знань і досвід. Загалом починати щось писати на науковому рівні прагне лише невеликий відсоток молодих людей.

Які переваги чи можливості ти здобув після написання наукової роботи?

— Кожна розумна людина, навіть молодий студент, який хоче заробляти гроші, може досягнути хороших успіхів. У мене є дуже великі перспективи, зокрема одразу ж після закінчення четвертого курсу маю змогу працювати в одній з тернопільських  ІТ-компаній, що займається виготовленням програмних продуктів на замовлення.  Тому сподіваюсь у майбутньому реалізувати свої навики та знання для розвитку науки.

Ольга МОЗГОВА

Тернопільська липа



Коментарі закриті.