Надія Борисюк – мама єдиної учасниці з Тернополя співочого проекту «Х-фактор», а нині ведучої тацювального шоу «Танці з зірками» Ірини Борисюк. Доля подарувала пані Надії щастя двічі стати мамою – народити дві доньки Яну та Ірину. Сьогодні жінка перебуває на пенсії і займається вихованням онуки Ренати – доньки Ірини.
За плечима Надії Борисюк чималий досвід роботи у сфері культури. Зокрема, 5 років вона пропрацювала солісткою оркестру «Червона калина», а 12 років – директором будинку культури, який діяв при Тернопільському комбайновому заводі.
«Ірина ще з дитячого садочку мріяла про професію співачки. Вона завжди охоче долучалася до різних шкільних свят, конкурсів, відвідувала танцювальні та вокальні гуртки. З-поміж дітей Ірина виділялася своєю активністю, наполегливістю, настирливістю. Вона ніколи не відступала від своєї мети. Словом, Ірина була лідером змалечку.
Вона як співала, так і пробувала себе в ролі ведучої. Та найдужче Ірина хотіла співати.
У нашій сім’ї усі задіяні у музичній сфері: я – колишній працівник культури, старша донька Яна викладає у музичній школі №2, натомість Ірині судилось стати вокалісткою. Онуки теж зростають у культурній атмосфері, відтак і вони не покинули родинної справи.
Спершу у шкільні роки Ірина захопилась грою на скрипці, як і Яна. Згодом молодша донька запалилась бажанням освоїти гру на піаніно. Втім, через травму пальця цього не сталось. Вона закінчила Тернопільське музичне училище по класу вокалу. Отож, навіть обставини сприяли тому, щоб вона співала.
Ірині довелось працювати і продавцем у магазині. Як мама, я відчувала, що їй це не до душі. Навіть друзі та знайомі неодноразово повторювали доньці: «Тобі обов’язково треба співати!». Через рік Ірина влаштувалася педагогом у музичній школі №2, де навчала дітей вокалу. Згодоам вона паралельно працювала співачкою у ресторані. А самореалізуватися їй як вокалістці частково допоміг проект «Х-фактор». Тепер донька не уявляє свого життя без великої сцени та публіки. Надіюсь у подальшому Ірина надалі буде тішити своїм голосом всю Україну.
Я щаслива мати, адже мої мрії збулися – діти пішли моїми слідами. Те, що вони не встигнуть зробити, продовжать справу у цьому ж напрямку онуки Рената та Вікторія. Однак найважливіше в житті – щоб всі були здорові».
Юля КВІТКА
