Нині розведенням екзотичних рибок у домашніх умовах вже нікого не здивуєш, чого не скажеш про раків. Так, тернополянин Олексій Дрозд вже чотири роки досліджує особливості способу життя і поведінку членистоногих. Їх розводить хлопець у своєму помешканні. Ні, не подумайте, що Олексій вирощує екзотичних раків, бо полюбляє їсти членистоногих. Робить він це, аби задовольнити власну цікавість.
Відтак, в оселі тернополянина у трьох акваріумах живуть понад 150 членистоногих, серед них – Флоридські, кубинські мармурові та білі раки.
– Як давно захопились справою розведенням раків?
– У нашій квартирі акваріуми з’явилися ще у 1991 році. Відтоді пройшло чимало часу… Та вже цілих двадцять років. Однак спочатку я розводив екзотичних рибок. А способом життя жителів водойм я зацікавився ще у дитинстві. Тепер про членистоногих знаю майже все. Можу й книжку про них написати, проте зараз ця справа невигідна. А от кілька матеріалів про раків вже встиг підготувати, які можна прочитати в Інтернеті.
Щодо раків, то розводити їх почав чотири роки тому.
– Чому рибок вирішили проміняти на членистоногих?
– А відповідь дуже проста: дуже цікаво споглядати за поведінкою та повадками раків. Протягом кількох годин можу спостергіати, як вони будують в акваріумах свої «помешкання», полюють один на одного, приводять нове потомство. Справжнім захоплюючим видовищем є процес «линьки» у раків, коли відбувається процес їхнього росту. У цей період членистоногі скидають свій панцир і є цілком беззахисними, адже їхнє тіло набуває м’якої форми. Відтак, рак може стати поживою для своїх «побратимів». А ще процес «линьки» схожий на метаморфозу метелика, коли членистоногий вмить збільшується у розмірах. Свою стару шкіру, тобто панцир, він з’їдає або ж замість нього це зроблять інші раки. Нове «вбрання» з’являється у нього через декілька годин і рак знову може повноцінно жити.
Окрім того, з-поміж членистоногих тварин раки вирізняються своєю плодючістю. Розмножуються вони двічі на рік, а той більше. Ікру самка здатна відкладати кожних два місяці після спарювання. Після цього протягом трьох тижнів виношує її під хвостом. Як тільки молоде потомство покидає хвіст матері, раченята починають жити самостійним життям. Процес росту і зміни форми малих рачків супроводжується знову-таки процесами линяння.
Оскільки у мене немає можливості кожне наступне потомство поселити у квартирі, молодих раків продаю на пташиному ринку.
Цікаві членистоногі й тим, що перебувають у постійному русі. Тому з ними завжди трапляються кумедні випадки, особливо, коли вони непомітно вилазять з акваріумів і переміщаються по квартирі. А в той момент ми з рідними можемо навіть не підозрювати, що ці бешкетники мандрують по кімнатах, і несподівано натрапити на них. От такі вони непосидючі ці членистоногі друзі.
– Хто були Вашими першими домашніми улюбленцями з екзотичних раків?
– Мої перші спроби розводити членистоногих у домашніх умовах були не дуже вдалими. На початках я купив дві пари кубинських мармурових раків на пташиному ринку. Втім, через відсутність компресора та підігрівача вони загинули. Опісля, я придбав трьох Флоридських червоних раків, а саме – двох самок і самця. Але з однією із самок стався нещасний трапунок: її з’їли інші членистоногі. Для мене той випадок не був несподіванкою. Адже канібалізм є цілком природним явищем для раків.
– Скільки нині у Вашій «раковій» колекції налічується членистоногих?
– Понад сотню. Це – близько 150 кубинських мармурових, шість Флоридських та чотири білих раки. Останні нещодавно придбав на пташиному ринку.
– Екзотичні раки є дуже перебірливими в їжі?
– Зовсім ні. Годую їх кормом, який можна легко знайти на прилавках будь-якого зоомагазину чи супермаркету. Зокрема, морожена риба куряче філе, морожений горошок, морожений мотиль, свіжі огірки. Тобто раки є всеїдними. А в природі вони відомі, як санітари, котрі поїдають у водоймах мертвечину.
– Як ставляться рідні та друзі до такого хобі?
– Вони й самі часто люблять годувати членистоногих, аби виманити їх з нірок і споглядати за ними. Коли ж до мене хтось вперше приходить у гості, то в перші хвилини раки викликають у нього приємний подив, а потім захоплення, після чого гостя не можливо відірвати від акваріумів.
А за порадою одного із моїх знайомих, кому була відома моя пристрасть до раків, я здобув фах біолога. Проте нині я працюю дизайнером комп’ютерної графіки.
Юля КВІТКА
