Надія Гураль, популярна тернопільська виконавиця.
Завершується 2010 рік… Яким він був для вас – хорошим, поганим, звичайним, пролетів швидко чи було відчуття, що час тягнеться довго тощо?
Рік був насиченим. Проте пролетів не швидко, бо було багато хоч цікавої, але нелегкої роботи.
За які події, на вашу думку, 2010 рік увійде в історію (нашого міста, країни, світу)?
В історію міста рік безумовно увійде вибором нового мера. В житті країни, на мою думку, не сталося речей, які б особливо запам’яталися, та й в світі аналогічна ситуація.
Чим особисто для вас він запам’ятається?
Цього року я відзняла кліп на пісню „Село моє” – це був надзвичайно цікавий процес, результат якого мені дуже подобається. Ще побачила світ моя дитяча книжечка-розмальовка з віршиками „Читайко-Малювайко”, яку допоміг видати новообраний мер Сергій Надал. Було записано кілька нових пісень, зокрема пісню „Рідне місто”, спеціально створену до святкування чергової річниці нашого міста. Також рік, що минає запам’ятається великою кількістю концертів, виступів у містах Західної України та у Києві, а ще багато знайомств з цікавими людьми та відомими артистами.
Яка подія, зустріч, книга, фільм тощо стали для вас відкриттям 2010 року?
Подій було багато, кожна по-своєму особлива, але виділити якусь одну найбільш визначну – дуже важко. Книг останнім часом майже не читаю, оскільки більшість вільного часу проводжу за комп’ютером, проте дивлюсь багато фільмів, і хочу сказати, що попри зростаючу в них якість та кількість ефектів, зміст їх стає все примітивніший. Я ж ціную фільми, які залишають емоційний слід, тому і в цій галузі мене 2010 рік не вразив.
Найбільша удача чи помилка цього року.
Рік взагалі увесь вважаю вдалий, більшість планів здійснилась, а про помилки не говорять, на них вчаться. Єдине, на чому можу наголосити – багато моментів моєї творчості бувають залежними від роботи інших людей. Дуже шкода, що інколи доводиться помилятися в людях.
Який найголовніший життєвий досвід вдалося здобути цього року, зробити певні висновки тощо.
Найголовніший цьогорічний досвід, вдалося скоріше не здобути, а покращити – це організаторські здібності. Співаю я вже близько десяти років, тому для мене сам виступ не є складний, а оскільки я працюю без продюсера, організувати його, домовитись, подбати про всі нюанси, часто набагато важчий процес. Отож, досвід організатора для мене дуже важливий.
Що позитивного треба на вашу думку взяти з нового року в старий, а що було б непогано залишити – як для вас особисто, так і для держави чи навіть світу?
Потрібно зберегти і взяти в наступний рік ту доброту яка залишилась у людей, бо з кожним роком її все менше і менше. А залишити подалі таке поняття як „криза”, про яку хотілося б остаточно забути в наступному році.
Якби можна було сформулювати основний слоган чи гасло року, що минає, яку б фразу, приказку, поетичний рядок тощо ви обрали.
Особисто для мене цей рік пройшов під таким гаслом – „Світ належить оптимістам, песимісти – тільки глядачі!”
Що чекаєте (на що сподіваєтесь) від 2011?
Сподіваюсь що мої пісні і надалі подобатимуться людям. Надіюся, що буду мати змогу втілювати всі свої творчі задуми в життя.
Оля Худа
